Поезія “Ми маєм знати всю історію свою…”

* Місто Бардо (Арран), Рівнинний Карабах — місто, яке було знищено у ХХ столітті набігами русів на човнах-довбанках з Києва. Нині місто Бардо приєдналося до Азербайджану після домовленості Азербайджану і Вірменії.
** Руси — назва виникла в Україні, на Дніпрянщині, потім поширилась на Київ і на Білорусь. Найдавніші джерела, щоправда, називають “руссю” не стільки певний народ з чітко окресленим ареалом проживання, скільки рухливу групу людей, яка більше нагадує ватаги мандрівних торгівців і вояків. Одні автори ототожнюють її зі слов’янами, інші — різко відрізняють від них. Але, враховуючи, що згодом цей термін перетворився саме на етнонім, дослідники традиційно намагаються визначити саме етнічне походження “русі”. Зазвичай розглядають три гіпотези — скандинавсько-балтійську, слов’янську і, умовно кажучи, “південну”. Окремі дослідники виводили походження назви від русявого кольору волосся.
Перський географ Абу Саїд Гардізі:
“Оці люди (русь) постійно нападають на кораблях на слов’ян, захоплюють слов’ян, обертають в рабів, відвозять в Хозарію і Булгар і там продають. І немає у них посівів і ріллі. І вони користуються зазвичай слов’янськими посівами. Завжди 100—200 з них ходять до слов’ян і насильно беруть з них на своє утримання, поки там знаходяться. І там знаходиться багато людей із слов’ян, які служать їм, щоб за допомогою служби зберегти себе”.
Арабський мандрівник Ахмед Ібн-Фадлан:
“Я бачив русів, коли вони прибули по своїх торгових справах і розмістилися на річці Атиль. Я не бачив (людей) з більш довершеними тілами, ніж вони. Вони подібні до пальм, рум’яні, червоні. Вони не носять ні курток, ні кафтанів, але носить який-небудь чоловік з їхнього числа хутро, яким він покриває свій один бік, причому одна з його рук виходить назовні. У кожного з них (є) сокира, і меч, і ніж, і він (ніколи) не розлучається з тим, про що ми (зараз) згадали. Мечі їхні пласкі, з борозенками, франкські. І від краю нігтя (нігтів) кого-небудь з них (з русі) до його шиї (є) узори дерев і зображень (речей, людей?) і тому подібного”. (Вікіпедія)