Про ринковий нагляд та розміщення на ринку нехарчової продукції: що мають знати виробник, імпортер та розповсюджувач продукції (Інтерв’ю із сертифікованою тренеркою та консультанткою з питань технічної відповідності, менторкою проєктів ТПП України Галиною Перепелицею)

Інтерв’ю із сертифікованою тренеркою та консультанткою з питань технічної відповідності, менторкою проєктів ТПП України Галиною Перепелицею.

Галина ПЕРЕПЕЛИЦЯ —
сертифікована тренерка
та консультантка з питань
технічної відповідності,
менторка проєктів ТПП України

Чому питання щодо технічного регулювання сьогодні актуальне?

Г. П.: У 2016 р. Україна підписала угоду про зону вільної торгівлі (далі — Угода про ЗВТ) із Євросоюзом та взяла на себе зобов’язання щодо увідповіднення своїх технічних регламентів, процедур, санітарних та фітосанітарних заходів та заходів щодо безпеки харчових продуктів до європейських. Завдяки цьому українські промислові товари, сільськогосподарська та харчова продукція не потребуватимуть додаткової сертифікації в ЄС. Ці зобов’язання Україна має виконати впродовж 10 років із дати підписання Угоди про ЗВТ із ЄС, тобто до 2026 р.

Статтею 57 Угоди про ЗВТ передбачено підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (Agreement on Conformity Assessment and Acceptance of Industrial Products, далі — Угода ACAA). Підписання Угоди АСАА надасть змогу вітчизняним експортерам маркувати свою продукцію знаком СЕ та вільно продавати її на ринку ЄС без додаткової сертифікації. Згідно з Угодою АСАА взаємне визнання сертифікатів має поширюватися на 27 категорій промислової (нехарчової) продукції.

З 2016 р. розпочався процес увідповіднення національного законодавства до європейського. Багато норм законодавства було скасовано, нові технічні регламенти набрали чинності як національні. Декілька технічних регламентів перебувають у статусі набрання чинності.

23 червня 2022 року Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС. Підготовку до підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції (АСАА, “промисловий безвіз”) було активізовано.

Наразі національна система технічного регулювання увідповіднена до європейської системи, тому підписання Угоди АСАА відбудеться найближчим часом.

До чого ці історичні факти?

Г. П.: Україна виконала свої зобов’язання щодо увідповіднення технічних регламентів та процедур до європейських:

• повністю увідповіднено до європейського національне законодавство як горизонтальне (рамкове), так і вертикальне (галузеве);
• прийнято як національні європейські гармонізовані стандарти на відповідні види продукції;
• увідповіднено до європейських вимог національну інфраструктуру якості (національний орган стандартизації, національний орган акредитації, метрологічні інституції, органи з оцінки відповідності) та інфраструктуру державного ринкового нагляду (органи та про­цедури ринкового нагляду).

Уся нехарчова продукція, яка розміщується на ринку України, має відповідати національним технічним регламентам та процедурам, а контроль за продукцією, розміщеною на ринку, здійснюють органи ринкового нагляду.

Чи всі виробники та розповсюджувачі продукції на ринку України розуміють, що ці зміни стосуються їх?

Г. П.: Найпоширеніша хибна думка бізнесу — всі зміни в технічному регулюванні стосуються лише експортерів продукції до ЄС, а національний ринок працює окремо, за своїм національним законодавством.

Хочу зазначити, що всі суб’єкти господарювання, а це виробники, розповсюджувачі продукції, імпортери, мають обов’язки надавати на ринку України лише безпечну продукцію, яка де-факто з урахуванням увідповіднення національного законодавства до європейського має виготовлятися та відповідати європейським технічним регламентам і стандартам. Органи ринкового нагляду, як складова системи технічного регулювання в Україні, контролюють, що на ринку присутня лише безпечна продукція.

Яким законодавством контролюється розміщення продукції та діяльність органів ринкового нагляду?

Г. П.: Законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається із:

• Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” від 02.12.10 р. № 2735-VI (далі — Закон про ринковий нагляд);
• Закону України “Про загальну безпечність нехарчової продукції” від 02.12.10 р. № 2736-VI (далі — Закон № 2736);
• інших нормативно-правових актів (у тому числі технічних регламентів).

Закон про ринковий нагляд зазначає, що органи державного ринкового нагляду відповідають за безпечність продукції, яка розміщена на ринку. Митні органи контролюють продукцію, яка ввозиться на митну територію України, до моменту її випуску у вільний обіг.

Попри те, вироблено продукцію в Україні чи ввезено на територію України, вона має відповідати національному законодавству України та бути безпечною.

Така сама ситуація й під час ввезення товарів до країн ЄС — не має значення, де виготовлено товар. Він має відповідати усім вимогам ЄС з точки зору безпеки. За безпечність продукції відповідають суб’єкти господарювання (виробники, імпортери, розповсюджувачі), а органи ринкового нагляду та органи контролю (митні органи) забезпечують надання на ринку лише безпечної продукції.

Як дізнатися, який державний орган в Україні виконує нагляд за продукцією?

Г. П.: Постановою КМУ “Про затвердження переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд” від 28.12.16 р. № 1069 визначено типи продукції та органи, які виконують нагляд. Всього у переліку 65 типів продукції та 11 державних органів (Адміністрація судноплавства, Морська адміністрація, Укртрансбезпека, ДІАМ, ДСНС, Держпраці, Держлікслужба, Держекоінспекція, Держпродспоживслужба, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку, Адміністрація Держспецзв’язку), які призначені для виконання нагляду. На сайті кожного держоргану надається додаткова інформація про типи продукції, які належать до сфери повноважень, а також законодавство, якому має відповідати продукт.

Щорічно державні органи ринкового нагляду публікують секторальні плани державного ринкового нагляду, а також плани здійснення контролю продукції під час її ввезення на територію України.

Чи однакові обов’язки у різних суб’єктів господарювання?

Г. П.: Виробники, імпортери та розповсюджувачі продукції мають різні обов’язки під час виготовлення та надання на ринку нехарчової продукції, але у деяких випадках вони збігаються. Всі суб’єкти господарювання повинні вводити в обіг, надавати на ринку або вводити в експлуатацію нехарчову продукцію, що відповідає вимогам усіх чинних технічних регламентів, які застосовуються до такої продукції. У разі, коли для продукції технічними регламентами не встановлено вимог, виробник або імпортер однаково зобов’язані забезпечити відповідність такої продукції загальним вимогам безпечності, які наведені в Законі № 2736. Вони перевіряють безпечність продукції на основі аналізу ризиків та вжитих заходів щодо їх мінімізації.

За порушення у сфері державного ринкового нагляду виробники, імпортери та розповсюджувачі продукції несуть відповідальність згідно із законодавством. Розмір штрафів коливається від 17 тис. до 340 тис. грн залежно від порушення.

Що має зробити виробник продукції, щоб не потрапити під штраф або інші типи санкцій за порушення?

Г. П.: Виробник має знати, якими законодавчими актами регулюється його продукція. На сайті Міністерства економіки України можна переглянути, чи є технічні регламенти, яким має відповідати продукція. За наявності регламентів уважно вивчити їх, провести процедуру доведення відповідності та супроводити товар зазначеною в технічному регламенті документацією.

Якщо складно знайти чи визначитися, під дію яких регламентів підпадає продукція, можна звернутися до відповідного держоргану ринкового нагляду, до сфери якого належить продукція. Як вже було сказано, перелік продукції та органів нагляду надано в постанові КМУ
від 28.12.16 р. № 1069.

Перехід до європейських норм регулювання передбачає пост-аудит продукції, тобто спочатку продукція розміщується на ринку, а потім органи ринкового нагляду можуть її перевірити. Тому обізнаність виробника дуже важлива.

Законодавство з технічного регулювання змінюватиметься, поки ми не завершимо перехід за всіма регламентами на ЄС-законодавство. Те, що вчора не було застосовне, сьогодні вже може бути введено в дію.

Зверніть увагу! Введення в дію не відбувається “вчора”, завжди є час та перехідний період, щоб виробник мав змогу підготуватися до нового законодавства.

Що повинен зробити імпортер продукції, щоб не потрапити під штраф?

Г. П.: Імпортер не є виробником продукції, тому відповідає лише за надання на ринку безпечної продукції. Він має знати вимоги до продукції та які документи супроводжують продукцію, запитувати їх та зберігати.

Під час ввезення продукції на митну територію України митні органи виконують заходи з контролю продукції. Вони можуть переглядати документацію та маркування. В разі виявлення порушень митне оформлення призупиняється, органи ринкового нагляду повідомляються про порушення. Далі — рішення органів ринкового нагляду щодо подальших заходів.

Порада імпортерам: вивчати законодавство та відстежувати зміни для запобігання проблем під час митного оформлення. Імпортери в інших країнах також відповідають за безпечність продукції, тому співпраця між експортером та імпортером завжди має місце.

Що повинен зробити розповсюджувач продукції, щоб не потрапити під штраф?

Г. П.: Розповсюджувач продукції не є виробником продукції. Розповсюджуючи продукцію, він має знати вимоги до неї, документи, які її супроводжують. Він перевіряє наявність документів та зберігає їх, має контакт із постачальником продукції, в якого повинен отримати документи про відповідність. Як й імпортер, він відповідає за продукцію, яку надає на ринку.

Порада така сама, як й імпортеру: вивчати законодавство та відстежувати зміни, перевіряти документи на продукцію, яку планує розповсюджувати, запобігати укладанню контрактів, якщо виробник продукції невідомий або немає документів про відповідність товару.

Сфера технічного регулювання достатньо складна. Процес доведення відповідності продукції вимогам законодавства може тривати від 3 місяців до 1 року, тому сподіватися, що коли щось трапиться, можна швидко вирішити — не варто.

Яким є типовий процес доведення відповідності продукції?

Г. П.: Він складається з 6 основних кроків.

1. Аналіз застосовного законодавства.

2. Визначення процедури доведення відповідності, залучення третіх сторін до процесу доведення відповідності.

3. Виконання процесу доведення відповідності (тестування, застосування стандартів, інше).

4. Складання технічної документації (технічний файл).

5. Складання документа, який підтверджує відповідність продукції (декларація про відповідність/декларація характеристик продукції/інформаційний файл про продукт/інше).

6. Маркування продукту.

Технічні регламенти містять інформацію про процес та документацію, але можуть значно відрізнятися від типу продукту, сфери його застосування та ризиків. Це непростий процес, але відповідність вимогам — це шлях до конкуренто­спроможності продукту не лише на внутрішньому ринку.

Тільки-но запрацює Угода АСАА, українська продукція без додаткових випробувань та перевірок зможе продаватися в ЄС. Тому відповідність на внутрішньому ринку сьогодні — це відповідність на ринку ЄС завтра.

Чи є в Україні проєкти/програми/ініціативи, які можуть надати супровід виробнику щодо доведення відповідності продукції?

Г. П.: Так, сьогодні декілька донорів надають допомогу українським виробникам. Деякі проєкти допомагають із фінансуванням процесу доведення відповідності, деякі — консультаційний супровід компаній. Проводиться багато тренінгів із питань технічного регулювання.

Якщо раніше ми розділяли експортерів та виробників продукту для внутрішнього ринку, то сьогодні за наявної гармонізації національного законодавства з європейським вже не вельми важливо — це навчання для українського ринку чи  для європейського.

Важливе одне: відповідність продукції вимогам ринку — це обов’язок та відповідальність виробника, імпортера, розповсюджувача.
Без цього не буває продажів, без продажів — прибутку.

Ексклюзивне інтерв’ю Галини Перепелиці — сертифікованої тренерки та консультантки з питань технічної відповідності, менторки проєктів ТПП України головному редактору
газети “Все про бухгалтерський облік”
Зої Слободянюк

#інтерв’ю, #торгівля, #РинковийНагляд, #ВідповідністьПродукції