Про сучасні реалії бухгалтерської освіти
Інтерв’ю з д.е.н., професором і завідувачем кафедри обліку та аудиту Одеського національного технологічного університету Валерієм Немченком.
Які важливі досягнення кафедри за останні роки, на Вашу думку, заслуговують на увагу?
В. Н.: Цікаве запитання! Насправді складно виділити щось одне. Так, найбільшим досягненням є і збереження професорсько-викладацького складу, і захист кандидатських (PhD) та докторських дисертацій. У підсумку на моїй кафедрі всі викладачі отримали науковий ступінь та здобули вчене звання.
На кафедрі друкуються підручники, навчальні посібники та монографії. На базі нашої кафедри працює редакція журналу “Економіка харчової промисловості”. Створена матеріально-технічна база кафедри — учбова лабораторія, відремонтовані аудиторії та викладацька. Все це дозволяє нам проводити наукові конференції, обговорювати дисертації, проводити захист бакалаврських та магістерських робіт, наукові панелі, дискусії тощо.
Безумовно, все це було досягнуто за останні 10—15 років, та і сьогодні ми не зупиняємося на досягнутому, оскільки я бачу, що наша кафедра має серйозний потенціал займатися не тільки науковою роботою, але й готувати фахівців із бухгалтерського обліку та аудиту вищого рівня.
Реформи у вищій освіті. На що маємо у першу чергу звертати увагу?
В. Н.: Реформи у вищій освіті майже не зупинялися протягом усіх років незалежності України. Але, на мою думку, їх потрібно продовжувати адаптувати до реалій сучасного суспільства. Досі існують проблеми, як-от низькі зарплати викладачів, вимушені відпустки за власний рахунок, надмірна бюрократизація — це все не мотивує і не стимулює талановиту молодь займатися наукою, залишатися працювати у вищих навчальних закладах (ВНЗ). Така молодь обиратиме інший шлях: або почне займатися бізнесом (це в кращому випадку), або вирішить поїхати за кордон — це гірший сценарій, бо ми стикатимемося із “відтоком талантів”.
Воєнні дії також впливають негативно, бо багато талановитих викладачів пішли добровольцями, знаю і таких людей — вони зараз не мають можливості продовжувати займатися науковою діяльністю.
Слід зменшувати бюрократію, щоб інтелектуальна робота викладача не перетворилася на канцелярську, без творчого підходу та ініціативи. Деякі розробки не адаптовані до потреб бізнесу або для їх впровадження вимагаються значні кошти, яких немає у науковців, а інвестори чи грантодавці досить зважено ставляться до таких ініціатив, особливо після різних корупційних скандалів, коли довіра міжнародної спільноти стрімко падає, то і кошти на інноваційні розробки залучити стає складніше.
Вважаю, що реформи у вишах будуть ефективнішими, коли буде реальна потреба у фахівцях, наукових розробках, а це можливо лише в умовах, коли прибуток підприємцю буде неможливо отримати іншим шляхом. Тому, на моє переконання, успіхи реформи залежать не тільки від бажання, рішень одного окремого “міністерства”, а від Уряду загалом і суспільства.
Не сприяє й орієнтація на навчання молоді у ВНЗ іноземних країн (Польщі, Словаччині та інших), де в багатьох випадках навчання та проживання безкоштовне, не вимагають здачі відповідних іспитів. Є висока вірогідність, що молодь, яка вчиться за кордоном, не повернеться додому. Тому демографічна ситуація в Україні в умовах повномасштабного вторгнення лише загострюється і наша держава має високий ризик перетворитися на “країну пенсіонерів”. Виникає запитання: а хто відновлюватиме Україну після війни?
Ось чому, реформуючи вищу освіту, необхідно створювати для молоді усі умови для навчання в Україні, а наукову роботу викладача оцінювати не тільки за захистом дисертацій чи кількістю нових статей на рік, а саме за новизною та практичним застосуванням.
На мою думку, онлайн-навчання може бути ефективним для вивчення окремих тем, інакше якість підготовки фахівців знижуватиметься, що ми і спостерігаємо. Викладачу потрібно бачити очі студента і, навпаки, спілкування, практика, яку не можна нічим замінити. Інша справа, що сьогодні ми просто вимушені на 100% проводити усі заняття та спілкування тільки в онлайн-режимі через загрозу обстрілів.
Штучний інтелект, безумовно, може і повинен використовуватися у вищій школі. На моє переконання, він може бути використаний для консультацій, перевірки окремих розділів у студента, контрольних, як помічник викладача. Водночас вже сьогодні штучний інтелект вміє писати статті, займатися науковою роботою. Тому виникає проблема академічної доброчесності, з якою суспільство стикнеться під час написання бакалаврських, магістерських робіт та дисертацій.
Повномасштабна війна з росією: як вона вплинула на кількість студентів?
Багато ваших студентів виїхали, перервали навчання?
В. Н.: Війна вдарила по вишах, на жаль, руйнівною силою. Багато шкіл, коледжів, ВНЗ були зруйновані або знаходяться на окупованих територіях. Через це чимало викладачів та студентів були вимушені виїхати за кордон або працювати та вчитися на підконтрольній території України. За оцінками експертів, сума збитків, завданих війною нашій країні, становить 136 млрд дол. США, з яких 8,2 млрд, або 6%, — це збитки українській освітній інфраструктурі. Станом на 300-й день війни в Україні зруйновано 361 заклад і ще 2556 пошкоджено.
В ОНТУ також певна частина студентів і викладачів виїхала за кордон, деякі вирішили там залишитися, студентам надали можливість продовжувати навчання та викладання в онлайн-режимі.
Попри війну, кількість студентів, які вступають до ОНТУ, зростає. Так, на спеціальність 071 “Облік і оподаткування” кількість абітурієнтів, які вступають на бакалавра, порівняно з довоєнним часом майже не змінилася, на відміну від абітурієнтів, які хочуть отримати ступінь магістра, — їх кількість збільшилася майже вдвічі.
Як відпочиваєте та відновлюєте сили після роботи?
В. Н.: Попри повномасштабне вторгнення, ми залишаємося в нашій країні, ми віримо в нашу державу. Тому якщо ми гарно відпочиватимемо, то й плідно працюватимемо. Так, це дуже важливо, позаяк часто-густо ракетні загрози чи нальоти шахедів відбуваються вночі і ми замість повноцінного сну ховаємося в укриттях.
Оскільки в мене є собака, то мій щоденний відпочинок — це прогулянки з нею. Гуляючи з нею, вкотре усвідомлюєш, яке чудове у нас місто. Також я полюбляю читати і дивитися фільми, серед улюблених жанрів можу виділити комедії та детективи.
Ваші побажання студентам?
В. Н.: Бажаю усім студентам успіхів у навчанні! Держава чекає від вас глибоких знань, які допоможуть у відновленні рідної країни. Не шукайте щастя за кордоном, воно чекає вас вдома, потрібно просто багато працювати. Наші викладачі дадуть вам знання не гірше, ніж за кордоном. Ваші знання — це зброя, яка підвищує обороноздатність країни!
Ексклюзивне інтерв’ю Валерія Немченка — д.е.н., професора і завідувача кафедри обліку та аудиту Одеського національного технологічного університету головному редактору газети “Все про бухгалтерський облік” Зої Слободянюк