Спеціальність “Облік і оподаткування” треба вдосконалювати (Інтерв’ю з докторкою економічних наук, професоркою, завідувачкою кафедри фінансового аналізу та аудиту Державного торговельно-економічного університету Каріною Назаровою)

Інтерв’ю з докторкою економічних наук, професоркою, завідувачкою кафедри фінансового аналізу та аудиту Державного торговельно-економічного університету Каріною Назаровою.

“Якість — це робити щось правильно, навіть коли ніхто не дивиться.”
Г. Форд

Каріна НАЗАРОВА —
докторка економічних наук, професорка,
завідувачка кафедри фінансового аналізу
та аудиту Державного торговельно-економічного університету

Пані Каріно, які освітні програми пропонує кафедра фінансового аналізу та аудиту Державного торговельно-економічного університету та на яких освітніх рівнях ви викладаєте?

К. Н.: Кафедра фінансового аналізу та аудиту Державного торговельно-економічного університету (ДТЕУ), яку я очолюю, забезпечує навчання студентів (точніше, відповідно до Закону України “Про вищу освіту”, здобувачів вищої освіти) на всіх 3 рівнях вищої освіти за спеціальністю 071 “Облік і оподаткування”: першому (бакалаврському), другому (магістерському) та третьому освітньо-науковому рівні підготовки докторів філософії. Така комплексність підготовки обумовлена тим, що якість академічного складу кафедри становить 100% докторів та кандидатів економічних наук за профільною спеціальністю (лише професори і доценти).

Кафедра має багатодесятирічну історію та відома своїми професорами-корифеями україн­ської науки, за підручниками яких навчалося не одне покоління обліковців, аналітиків, контролерів та аудиторів. Зокрема, мої керівники та наставники в науці — М. Білуха, Є. Мних, А. Мазаракі, О. Редько.

Інноваційні освітні програми не лише відповідають стандартам вищої освіти Міністерства освіти і науки України за спеціальністю 071 “Облік і оподаткування”, але й характеризуються науково-практичною унікальністю. Зокрема, як-от “Діджитал аудит та аналіз”, “Фінансовий контроль та аудит”, “Фінансова аналітика”, “Облік, оподаткування та аудит”.

Не лишень освітні програми кафедри, а й теми досліджень аспірантів є доволі інноваційними, з чітко вираженим практичним вектором застосування. На кафедрі науковий ступінь опановують аспіранти-практики топових аудиторських фірм, у т.ч. Великої Четвірки, Національного банку України, провідних компаній різних сфер національної економіки тощо. Пишаюся тим, що керівництво такого провідного університету — ректор, професор Анатолій Антонович Мазаракі — довірив мені керівництво кафедрою. Вдячна усьому академічному складу кафедри за багаторічну спільну ефективну діяльність.

Пані Каріно, Ви сказали про те, що кафедра, яку Ви очолюєте, продовжує кращі традиції української економічної науки. Якими досягненнями Ви пишаєтеся найбільше?

К. Н.: У сучасному динамічному суспільстві, особливо у царині освіти, важливо вміти органічно поєднувати інновації з кращими традиціями української науки, знаннями наших вчителів і попередників. Саме такого принципу дотримується триматися у своїй роботі наша кафедра.

Пишаємось усіма здобутками, зокрема, тими, що викладачі кафедри мають досвід роботи в реальному секторі економіки (на провідних суб’єктах господарювання, в аудиторських фірмах, банківському секторі, податкових органах тощо), але найбільше — нашими науковими здобутками. Кафедра має високий науковий рейтинг, викладачі постійно розробляють різноманітні наукові проєкти. До прикладу, минулоріч ми виграли державний грант (науково-дослідну тему) з антикорупційного аудиту під­приємств критичної інфраструктури та суспільного значення. Окрім того, наукові дослідження здійснюються на замовлення суб’єктів господарювання різних галузей економіки (замовниками є і провідні аудиторські фірми, підприємства суспільного інтересу тощо). Фактично кафедра впродовж років розробляє як державні наукові теми, так й ініціативні.

Також варто наголосити, що вища школа еволюціонує на усіх рівнях навчання, у т.ч. і на ІІІ рівні (доктора філософії). Так, особливістю навчання в аспірантурі в останні роки є те, що значна частка аспірантів — це фахівці-практики, які, плануючи написання дисертації, вже точно знають, яку тему бажають досліджувати (конкурс в університеті є як на бюджетні місця, так і на контрактні). ДТЕУ обирає аспірантів із відчутним науковим потенціалом, тому аспіранти з науковими керівниками здійснюють дослідження з таких актуальних і перспективних напрямів, як антикорупційний аудит, аудит підприємств суспільного інтересу, digital-аудит, e-аудит, форензік-діагностика, державні пріоритети та аналітичне забезпечення економічної безпеки держави, фінансова аналітика як імператив ефективного господарювання, синергія внутрішнього та зовнішнього аудиту тощо.

Оскільки ми багато років є активними учасниками соціальних мереж, розлогу інформацію про нас можна отримати як з офіційної сторінки ДТЕУ, так і з усіх ключових соціальних мереж. Окремо хотілося б наголосити, що ми пишаємося нашими випускниками і стейкхолдерами. Тому для нас вельми важливими є відзнаки професіоналів, як-от Рахункова Палата, СІМА (Chartered Institute of Management Accountants), які нагородили нас відзнакою “За внесок в професію”, а також подяки й відзнаки професійних організацій та інституцій (не лише найвідоміших і всесвітньо визнаних, а й доволі молодих, динамічних і перспективних). Викладачі ка­федри є як учасниками, так й експертами професійних організацій. Варто виокремити такі, які поєднують зусилля практиків і теоретиків-
науковців насамперед у царині аудиту, спрямовані на розвиток професії. Хочеться згадати також про ПО аудиторів, бухгалтерів та викладачів ОКД, Спілку аудиторів України та ін.

Тож пишаємося науковими та освітянськими досягненнями, що досягаються щоденною якісною та ефективною роботою професорів і доцентів кафедри.

Окрім позитивного, чи є в освітній діяльності якісь проблеми, перепони?

К. Н.: Попри те, що впродовж 30 років в Україні розвивалися облік, оподаткування та аудит, окрім позитивної динаміки їх трансформації є й негативні моменти та перепони, які не лише гальмують розвиток професії, а й позбавляють її самореалізації, використання внутрішнього потенціалу.

Хочу привернути увагу до трьох ключових перепон розвитку професії.

По-перше. Ні для кого не секрет (не лише для читачів вашої газети — професійних користувачів інформації, а й для пересічних українців), що корупція, на жаль, — економічна проблема № 1 в Україні. Про неї можна говорити довго, тому боротьбі з цим негативним явищем ми присвячуємо низку науково-практичних заходів і навіть конкурс економічного есе від ДТЕУ — “Молодь України проти корупції”. Проблема корупції має кілька проекцій, головні з яких — економічна та юридична.

Держава потребує професіоналів-аудиторів, контролерів, які спеціалізуються на антикорупції. А їх, по факту, не навчають. Колись держава була зацікавлена в контролерах і ревізорах, тому існувала й окрема спеціальність “Ревізія і контроль”. Потім потрібні були аудитори — була спеціальність “Бухгалтерський облік, аналіз та аудит”. Ну а потім ми перейшли на міжнародну класифікацію спеціальностей і стали “Облік і оподаткування”.

Я розумію, що це світова класифікація, але ж чому ми намагаємося лише дублювати, а не використовувати кращі практики? Де у спеціаль­ності “Облік і оподаткування” аналіз, контроль та аудит? Є, всередині, на кожній сторінці Стандарту МОН зі спеціальності 071 “Облік, аналіз, аудит, контроль та оподаткування”. Але ж у назві всього цього немає, тому спеціальність фактично перевели в аутсайдери. Випускників шкіл така назва спеціальності не приваблює. Отже, є всі підстави стверджувати, що в Україні немає державної підтримки та організації освіти для аудиторів та контролерів з антикорупційного аудиту чи контролю. Звісно, заклади вищої освіти можуть розробляти освітні програми в межах спеціальності, але це певний креатив самих ЗВО, а не державна підтримка. Тому, вважаю, це питання (підготовка аудиторів та контролерів з антикорупції) має стати пріоритетним для Уряду, міністерств освіти і науки, фінансів тощо.

По-друге. У продовження попереднього пункту ми не повинні просто, як кальку, використовувати закордонний досвід. Натомість брати найкраще й комбінувати наші вітчизняні практики може стати нашим кредо. Саме цьому і вчив нас Т. Шевченко: “Учітесь, читайте, і чужому навчайтесь, й свого не цурайтесь”. Тому логічно, щоб спеціальність “Облік і оподаткування” було переназвано. Як обґрунтування моєї позиції можна використати великий масив листів-звернень до МОН від науковців нашої спеціальності (які були написані у відповідь на громадське обговорення). Вважаю, зміна назви на кшталт “Облік, аналіз, аудит” або щось аналогічне — лише увідповіднить форму до змісту.

По-третє. Професія “старішає”. Так, середній вік аудитора наближений до 40 років. Це професія, якій треба вчитися протягом усього життя: навчання, іспити, сертифікати, перманентне підвищення кваліфікації тощо. Аудиторський сертифікат отримати дуже непросто, навіть маючи практичний досвід. А з початком екзистенційної війни значна частка жінок виїхали за кордон і кадровий голод лише посилився. Наразі роботодавці шикуються в черги за студентами-випускниками. І ми знову повертаємося до питання державної підтримки професії.

Це стисло лишень про три суттєві (але, звісно, не всі) проблеми, які гальмують нашу професію. Тому, попри ринок і відкритість економіки її суспільства, ці питання потрібно не лише вирішувати (зараз), але й проводити певний форсайт-аналіз (на майбутнє), позаяк ця професія була, є і буде. Але нехай вона розвиватиметься не навмання й хаотично, а відповідно до потреб майбутнього відновлення європейської України!

Слава Україні!

Ексклюзивне інтерв’ю Каріни Назарової —
докторки економічних наук,
професорки, завідувачки кафедри
фінансового аналізу та аудиту Державного
торговельно-економічного університету
головному редактору газети “Все про
бухгалтерський облік” Зої Слободянюк