Відбулася платформа обговорення з Данилом Гетманцевим

30.04.2024 р. відбулася чергова зустріч у Zoom, організована Данилом Гетманцевим — Головою Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики. Серед учасників — податкові консультанти, бухгалтери й представники податкової служби. На зустрічі була присутня Мар’яна Кавин (володарка національної премії “Вибір бухгалтера — 2020” у номінації “Найкращий лектор навчальних програм в Україні”, незалежна податкова консультантка та бухгалтерка-практик з 1998 року у сфері послуг, виробництва, торгівлі та зовнішньоекономічної діяльності; сертифікати: САР, СІРА, АССА DipIFR, IFA-внутрішній аудит).

Результат обговорення

• як правильно скласти РК у разі зміни ціни, кількості. зміни кількості, номенклатури та ціни — коли виписувати нову ПН чи можна через РК?
• гіг-спеціаліст надає IT-послуги — чи виникає ПДВ?
• застосування ПРРО у разі залучення Glovo, платежі через Wise;
• робота на закордонних маркетплейсах, продаж фізособам за кордон — чи потрібен РРО/ПРРО?
• помилкове подання повідомлення про КІК;
• штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН;
• відкоркування пляшки — акцизна марка;
• лікарняні Дія Сіті;
• неправомірні донарахування штрафів (дублі чеків у разі переходу ПРРО в офлайн);
• повернення авансу через 3 роки (як правильно відмовитися покупцю від вхідного ПДВ — компенсуюча чи бухдовідка);
• МПЗ та ситуації навколо нього;
• зміна ключів КЕП — оновлення через добу;
• допомога учасникам бойових дій: чи потрібно УБД?
• кредити 5—7—9% — податкові різниці з 18.01.2024 р.;
• історія в Електронному кабінеті в разі зміни групи ЄП;
• та багато інших.

Будьте на зв’язку з Мар’яною Кавин!
Детальніше…

■ 1/20
Пост
Опубліковано

Штраф та анулювання ліцензії за подвоєння чеків та акцизних марок

Суть справи

Підприємству, що торгує підакцизними товарами, нарахували штраф 17 тис. грн та анулювали ліцензію. Причина — продубльовані чеки та акцизні марки. Штраф застосовано неправомірно. Чому? Бо вини підприємства в дублях немає. Дублі — це наслідок технічного збою з боку податкової.

Що насправді відбулося — під час роботи ПРРО перейшов у режим офлайн. Провайдер у цьому разі вчасно передавав дані податковій, але позаяк сервер податкової не відповідав, відбувся автоматичний перехід у режим офлайн.

Далі в момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером роботу ПРРО було відновлено, але, незважаючи на повідомлення про перехід у режим офлайн, податковою цей факт не взято до уваги та чеки продубльовано. У підсумку — подвійні чеки з однаковими сумами та часом.

Важлива деталь

Каса як провайдер вчасно надала підтвердження, що ті чеки, за якими не отримали відповідей від серверу ДПС перед переходом у режим офлайн, було видалено.

Результат обговорення

Податківці пообіцяли в аналогічних справах у порядку адміноскарження скасувати ППРки. Але підприємству потрібно подати скаргу на податкову.

Аналогічну ситуацію підтвердили інші провайдери.

До теми

1. Працювати в режимі офлайн можемо лише в разі використання діапазону фіскальних номерів.

2. У мирний час працювати в режимі офлайн можна не більше 36 год поспіль та 168 год на місяць, але на період воєнного стану правило “36 на 168” не працює. Утім, незмінне правило — не можна працювати у режимі офлайн, не маючи діапазону фіскальних номерів.

Порядок визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних чеків, що присвоюються електронним розрахунковим документом під час роботи ПРРО в режимі офлайн, затверджено наказом МФУ від 23.06.2020 р. № 317.

(далі буде)

■ 2/20
Пост
Опубліковано

Розрахунок коригування: зміна ставки та номенклатури

Платник ПДВ перерахував передоплату за дизпаливо до 01.07.2023 р. та отримав податкову накладну за ставкою 7%. Пізніше постачальник відвантажив бензин (не дизпаливо) у межах суми попередньої передоплати. Постачальник склав РК та в межах попередньої оплати змінив ставку із 7 на 20, а також номенклатуру. Запитання: Чи правильно вчинив постачальник?

Відповідь податкової — ні, неправильно. За правилом “першої події” він мав скласти ПН за ставкою, що діяла на дату “першої події”. Тобто скласти РК на зміну номенклатуру — це норма, але водночас змінювати ставку із 7% на 20% підстав немає.

Адже РК не може коригувати ставку, РК може лише коригувати ту подію, що відбулася.

Факт того, що передоплата була отримана за дизельне пальне, а відвантаження — бензину, нічого не змінює.

Є згода! Важко заперечити. Далі буде.

■ 3/20
Пост
Опубліковано

Повернення передоплати: розрахунок коригування

Підприємство отримало передоплату від покупця, але поставка не відбулася. Через 3 роки аванс повертається.

Запитання: що робити покупцю — чи коригувати податковий кредит, і якщо так, то  за допомогою бухдовідки чи компенсуючої податкової накладної?

Відповідь податкової: якщо податкову накладну за фактом попередньої оплати було складено до 01.07.15 р., то зменшення податкового кредиту здійснюється на підставі бухдовідки. Якщо таку податкову накладну було складено починаючи з 01.07.15 р., то необхідно визначити податкові зобов’язання на суму податку, яка була зарахована до податкового кредиту на підставі такої податкової накладної, з використанням механізму, визначеного п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, та скласти і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідну податкову накладну.

Згода є! Далі буде

■ 4/20
Пост
Опубліковано

Передоплата — поставка — збільшення ціни: виписувати рк на “+” чи нову ПН?

СИТУАЦІЯ. Отримано передоплату за товар, виписано податкову накладну. Потім укладається додаткова угода на збільшення ціни. На дату відвантаження товару чи доплати залежно від того, яка подія відбувається раніше, складати плюсовий РК на збільшення ціни чи РК на мінус та нову податкову накладну?

Податкова: на дату відвантаження товару чи доплати залежно від того, яка подія відбувається раніше, слід складати плюсовий РК на збільшення ціни.

Уточнення: якщо змінюється лише ціна, але поставка відбувається в межах кількості попередньої оплати, складається РК на “+” та додаткової податкової накладної складати не потрібно.

Якщо відбувається зміна кількості порівняно з кількістю, за яку була передоплата, варто складати додаткову податкову накладну на додаткову кількість, а до попередньої кількості скласти РК, якщо змінюється ціна.

Далі буде.

■ 5/20
Пост
Опубліковано

Виплата винагороди фізособі-нерезиденту: ПДВ буде?

Підприємство виплатило фізособі нерезиденту винагороду за гіг-контрактом. Чи виникає ПДВ?

Відповідь податкової: так, виникатиме ПДВ. І факт того, що замовником є фізособа, ніц не змінює.

Єс! Оф корс! І я маю з цим згоду.

Чому?! А тому, що за п. 180.2 ПКУ особою, відповідальною за придбання послуг у нерезидента, є та, яка купує ці послуги. І немає жодного значення — чи це платник ПДВ. Якщо місцем постачання буде визначено митну територію України — ПДВ бути!

Відмінність буде лише в тому, що послуги, придбані платником ПДВ, призводять до ПДВ-зобов’язання та одночасно виникнення права на ПДВ-кредит. Для неплатника ПДВ виникатиме лише ПДВ-зобов’язання та обов’язок подання податкового розрахунку.

■ 6/20
Пост
Опубліковано

Несвоєчасно зареєстрований платником ПДВ: штрафів за нереєстрацію ПН не буде!?

Підприємство несвоєчасно зареєструвалося платником ПДВ. Чи застосовуються штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та неподання декларацій з ПДВ?

Відповідь податкової: за несвоєчасну реєстрацію платником ПДВ донарахують ПДВ. Але штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та РК не буде! Штрафів за неподання декларацій з ПДВ теж не буде! А все тому, що штрафні санкції за нереєстрацію податкових накладних і за неподання декларацій можуть застосувати лише до платника в статусі платника ПДВ. Підстава — п. 183.10 та 120¹.1. ПКУ.

Проте, якщо сума втрат до бюджету за розміром відповідатиме ст. 212 ККУ, то можлива й кримінальна відповідальність. Аргументи — посилання на норми ПКУ:

183.10. Будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

120¹.1. Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної  та/або розрахунку коригування “…”.

Погоджуюся з висновками. Далі буде.

■ 7/20
Пост
Опубліковано

Експорт IT-послуг: чи виникає ПДВ?

“Ні!”, але іноді “Так!”.

Запитання, щодо якого у мене особисто запитань не виникало, але історія клієнта змусила засумніватися… Після донарахування ПДВ одному з IT-підприємств я вирішила перепитати податківців. Можливо, щось не розумію, можливо, щось пропустила.

Отже, запитання звучало так: “Підприємство надає нерезиденту послуги з розроблення та тестування програмного забезпечення. Чи виникає ПДВ?”

У моєму випадку мовилося про підприємство, якому на підставі документальної перевірки донарахували ПДВ. Якщо точніше — підприємство не було платником ПДВ, але обсяг операцій з експорту послуг нерезиденту досягнуло і в рази перевищило 1 млн грн. Річ у тім, що об’єктом для ПДВ є постачання послуг на митній території України. І для визначення місця постачання слід керуватися п. 186 ПКУ. Так от, за пп. “в” п. 186.3 місцем постачанням послуг із розроблення та тестування програмного забезпечення є місце, де зареєстрований отримувач послуг. Отримувачем послуг є нерезидент, отже, не митна територія України, отже, НЕ ОБ’ЄКТ! Для мене це, як 2 + 2, тому так — запитання не виникало.

На моє запитання отримала підтвердження, що в цьому плані нічого не змінилося і норми ПКУ говорять про те, що ПДВ не виникає. Тож підтверджую, як і раніше, експорт послуг із розроблення та тестування програмного забезпечення — не об’єкт для ПДВ. Для неплатників ПДВ у разі досягнення 1 млн грн не виникає необхідності реєстрації платником ПДВ, а для платників ПДВ — не виникає ПДВ-нарахувань.

Чому ж тоді донарахували?! Я не знаю, треба розбиратися з конкретним випадком і, звісно, доводити свою правоту.

Наразі хочу дати дві поради бухгалтерам IT-сфери.

1. Пильнуйте, щоб предмет договору звучав дуже наближено до пп. “в” п. 186.3. Я процитую: “в) консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем”.

2. Якщо надаєте послуги нерезиденту і водночас залучаєте ФОПів у кількості “ХХ” осіб, придумайте легенду-відповідь на запитання: “Чому ви не в Дія Сіті?” та “Ваші ФОПи — це приховані трудові відносини, чи не так?”.

Усе решта — дрібнички. Ці два моменти — стратегічні.

І пам’ятайте, якими б не були норми закону — здорового глузду ніхто не скасовував.

У наступних постах поговоримо про продаж товарів на іноземних маркетплейсах.

■ 8/20
Пост
Опубліковано

Як кошти, отримані на рахунки Payoneer та Wise, обкладати єдиним податком?

Далі піде серія запитань щодо продажу товарів на іноземних маркетплейсах, а саме:

1. У який строк кошти мають повернутися в Україну?

2. Чи оподатковується комісія банку?

3. За яким курсом НБУ виручка переводиться у гривні?

4. Чи потрібні касові апарати (РРО/ПРРО) під час продажу товарів на закордонних маркетплейсах?

Поїхали…

Запитання 1. Як кошти, отримані на рахунки Payoneer та Wise, обкладати єдиним податком?

Це питання озвучували на попередній зустрічі, результатом чого були класні роз’яснення в ЗІР: “Якщо кошти, отримані на рахунки Payoneer та Wise, перераховуються в Україну на поточні рахунки ФОПа протягом звітного періоду, то вони обкладаються єдиним податком”.

Нагадаю: до грудня 2023 року позиція податківців була кардинально іншою, а саме: кошти, що надійшли на рахунки Payoneer та Wise, обкладаються як громадянський дохід — ПДФО — 18% та військовий збір — 1,5% за будь-яких обставин і без жодних прив’язок до того, чи перераховані на поточний рахунок ФОПа.

Далі податкова змінила позицію і “дала дозвіл” на обкладення єдиним податком.

Уточнювальне запитання на квітневій зустрічі звучало так: “Протягом якого періоду кошти мають “зайти” в Україну для того, щоб мати право на оподаткування як підприємницького доходу єдиним податком?”.

Відповідь податкової: гроші мають “зайти” на підприємницькі рахунки в Україні: для ФОПа 2 групи — не пізніше звітного року, а для ФОПа 3 групи — бажано квартал, але не пізніше звітного року.

Підсумую: незалежно від того, ФОП 2 групи (звітний період рік) чи ФОП 3 групи (звітний період квартал), для обкладення ЄП кошти мають “зайти” на підприємницький рахунок в Україні протягом РОКУ.

З огляду на те, що цей момент не врегульовано законодавчо, вельми сподіваюся, що це не просто слова, а стала позиція податкової, яка буде розміщена в офіційних джерелах.

Далі буде…

■ 9/20
Пост
Опубліковано

Продаж товарів на закордонних маркетплейсах: чи оподатковуватиметься як підприємницький дохід?

Схема роботи така: на іноземному маркетплейсі реєструється фізособа (по-іншому це неможливо), далі кошти заходять на рахунок Payoneer, а потім самостійно ФОПом кошти переводяться на свій підприємницький рахунок.

Запитання: чи оподатковуватимуться такі кошти як підприємницький дохід?

Відповідь податкової: так. У які строки? Читай попередній пост. 

Далі поговоримо про комісію банку…

■ 10/20
Пост
Опубліковано

Продаж товарів на закордонних маркетплейсах: комісія банку оподатковується?

Продали товар за 100, на Payoneer прийшло 80, обкладається єдиним податком уся сума — 100. І це за умови, що кошти “зайшли” до кінця року в Україну на підприємницькі рахунки. Якщо кошти до кінця року не прийшли — оподаткування відбудеться за правилами громадянського доходу з іноземних джерел походження (18+1,5).

Далі поговоримо про те, за яким курсом переводити валютну виручку, що надійшла на рахунки Payoneer та Wise.

■ 11/20
Пост
Опубліковано

За яким курсом Фопу перевести валютну виручку від продажу товарів на іноземних маркетплейсах?

(До продовження теми продажу товарів на іноземних маркетплейсах)

Для обкладення єдиними податком кошти переводимо у гривні за курсом НБУ на дату отримання доходу “там”, тобто на дату надходження на рахунки Payoneer та Wise!

Не чекали? Я теж. Знаю, що 90% ФОПів беруть курс на дату зарахування на підприємницький рахунок.

Іноді відповідь податкової важко передбачити.

Далі розповім про касові апарати.

■ 12/20
Пост
Опубліковано

Касові апарати в разі продажу на іноземних маркеплейсах

Запитання: чи потрібно застосовувати РРО (ПРРО) у разі продажу на закордонних маркетплейсах?

Відповідь податкової: ні!

І щоб довго не розсусолювати, стисло аргументую відповідь податкової. Вимоги Закону про РРО поширюються на території України. У разі продажу товарів на закордонних маркетплейсах застосування касових апаратів регулює законодавство країни, де відбувається продаж.

Скажу чесно — відповідь мене здивувала. Але вона мені подобається, тому навіть не починатиму її коментувати. Лише б не передумали!

Далі буде.

■ 13/20
Пост
Опубліковано

Виготовлення коктейлів та сканування акцизної марки під час першого розкорковування пляшки в кафе/бар

Проблематика:

Акцизну марку слід сканувати один раз під час розкорковування пляшки і потім не сканувати її повторно. Інспектор, перевіряючи, не бачить першої марки і в чеках наступних не бачить марки. Запитує: “Звідки мені знати, чи використано попередню відкриту пляшку як інгредієнт на коктейль?”

Пропозиція колеги:

Можливо, виходом буде надалі в кожному чеку сканувати марку? Чи не вважатиметься це шахрайством?

Основна проблема в тому, що для того, аби приготувати коктейль за великої кількості замовлення, пляшки можуть відкорковувати заздалегідь і фіксувати, яка саме пляшка на якому чекові закінчилася — практично нереально. Для цього потрібно ще одного бармена-рахувальника залучити, щоб вів облік моменту, в який слід пробивати акцизну марку.

Податкова:

Практики відкупорювання пляшки заздалегідь — не розуміємо. Акцизну марку слід пробивати в момент відкорковування пляшки і один раз. Наперед пляшки для приготування не відкривати!

Мабуть податківцям варто провести експеримент із виготовлення коктейлів у разі масового замовлення.

Згадуючи, як це все відбувається, я проблему в цьому теж бачу. Була свідком, як на початку чи наприкінці концерту бармени в очікуванні “хмари” людей готують інгредієнти заздалегідь та можуть одночасно відкривати 10+ пляшок, які ще ніхто не купив і з яких ще коктейлі не виготовлялися.

Далі буде про повідомлення КІК, яке подали випадково.

■ 14/20
Пост
Опубліковано

Як скасувати повідомлення про КІК, якщо воно складене помилково?

У ПКУ такої процедури катма. Але за рекомендацією податківців можна подати ще раз повідомлення та в рядку 24 у додатковому полі про це зазначити + ще лист з поясненнями — про факт помилкового подання. Тоді податкова обіцяла не брати таке повідомлення до уваги.

Від себе додам: звісно, що податковій буде цікаво розібратися у причинах такого помилкового подання. Може, воно і не помилкове…

Як розуміємо, тут основна тривога платника податку навколо Звіту про КІК, щоб часом не наклали штрафу за неподання Звіту КІК, тоді як КІК немає…

Далі розповім про резидента Дія сіті та ставку ЄСВ.

■ 15/20
Пост

Яка ставка має застосовуватися резидентом Дія Сіті під час нарахування лікарняних — 8,41% чи 22%?

Оскільки це питання ставили не раз, стисло відповім.

Лікарняні — не винагорода, якщо є інвалідність, то ставка 8,41%. Якщо ж особі з інвалідності нараховано винагороду — застосовується ставка 22% від розміру мінзарплати.

Згода є. Саме такими були попередні роз’яснення.

Далі розповім про заборону розголошувати інформацію про третіх осіб без дозволу платника.

■ 16/20
Пост

Заборона розголошувати інформацію про третіх осіб без дозволу платника

Якщо платник бажає не розголошувати факт “ризиковості” саме в акті перевірки, то ініціатива про це має йти саме від платника, якого перевіряють.

Нижче норма про конфіденційність:

“17.1.9. на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов’язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами”.

Також податківці нагадали, що Електронний кабінет уже давно реалізовує право отримувати інформацію про контрагента після надання останнім згоди на це. І це дійсно так.

Далі розкажу про Glovo та ФОПів на загальній системі.

■ 17/20
Пост

Glovo поставили нові умови рестораторам:
як не злетіти з єдиного податку

СИТУАЦІЯ. Glovo (кур’єр доставки їжі) змінили умови співпраці. Glovo надсилає клієнтам листи та диктує такі умови: “Ми отримуємо від клієнта кошти і перераховуємо ФОПу кошти уже за мінусом своєї комісії”.

Запитання: Чи вважатиметься цей факт порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування?

А що податкова?

Дайте лист та договір — інакше відповіді не буде.

Тому, кого питання цікавить, пишіть запит на ІПК і надсилайте договір. А я, тільки-но матиму відповідь, відпишу на сторінці.

P. S.: Якщо маєте лист і договір та готові ним поділитися зі мною — відповідь організую!

У наступному пості поговоримо про проблематику ФОПів на загальній системі.

■ 18/20
Пост

Фопи на загальній системі: як вести облік?

Проблематика полягає в тому, що для ФОПів на загальній системі діють свої особливі правила. Зокрема, нагадаю, що для зарахування до витрат потрібно, щоб витрати були: 1) здійснені; 2) оплачені; 3) пов’язані з господарською діяльністю; 4) були перелічені в п. 177 ПКУ.

І ще маленький нюанс № 5: витрати, що пов’язані із собівартістю, можна зарахувати до витрат лише в тому періоді, в якому підприємець отримав доходи, через які ці витрати виникли. Тобто клієнт має оплатити кошти.

Звучить просто, а насправді все дуже складно та навіть неможливо, якщо чесно порахувати.

Наведу приклад: ресторан, готується салат, наприклад, із капусти. Щоб зарахувати до витрат собівартість на порцію салату, потрібно щоб:

1) усі інгредієнти, які є в тому салаті, були оплачені постачальникам;

2) салат був оплачений покупцем.

А тепер уявляємо собі кухню ресторану і бачимо великий казан, в якому роблять салат із капусти, розкладають на порції, а скільки з них куплять — ми не знаємо. Щось і не куплять…

До витрат собівартість кожної порції можна зарахувати лише у разі, якщо за кропик, капусту, сметану і сіль заплатили постачальнику. Якщо капусточку купили у двох постачальників, одному заплатили, а іншому — 50%, доведеться якось її розділити: яка оплачена, а яка — ні.

Також до витрат можемо зарахувати лише собівартість ПРОДАНИХ порцій. Звісно, що написано безпосередньо як у теорії, порахувати цього неможливо. І ніхто, беззаперечно, не рахує. Але гризоту має.

До речі, хто працює з ФОПами на загальній — пишіть під цим постом проблеми, з якими стикаєтеся. Ініціюватимемо прописати норму простіше та практичніше.

Далі про чек, який має видавати кур’єрська служба, та про те, як видавати чек покупцю в електронній формі.

■ 19/20
Пост

Який чек має видавати кур’єрська служба?
Що вважається видачею чека?

Запитання: як кур’єрська служба має здійснювати приймання готівки, якщо потім та готівка буде отримана банком і переведена отримувачу? Ідеться про кур’єра посилки.

Відповідь податкової: слід оформити чек за формою № ФКЧ-1 на повну суму, де товар та послуга будуть окремою сумою. Чек, створений в електронній формі, — це не про “показати на екрані”.

Позиція податкової: чек, створений в онлайн- та офлайн-режимі є повноцінним. Сформувати чек для платника є достатнім, але для покупця — не факт. Якщо покупець “упреться” і захоче у паперовій формі — маєте забезпечити надання чека в паперовому вигляді.

І ще надати чек — це не дати посилання на якийсь ресурс чи посилання, де можна зайти і скачати чек. Ні! Надати чек — це надати чек. І якщо це чек в електронній формі, то його слід не показати на екрані і не надіслати посилання на ресурс, де його можна скачати. Надати чек в електронній формі — це НАДІСЛАТИ ЧЕК на абонентський номер — смс або у Viber тощо.

Я завмерла, як ЄВУ згадала, там усі чеки в додатку, який ще треба скачати на телефон, і такого дуже багато насправді!

Далі про відкликання електронних ключів розповім.

■ 20/20
Пост

Зміна електронних ключів: відкликання старих та дія нових

Якщо платник втратив ключ чи сам пароль від ключа забув — його потрібно відкликати у надавача послуг.

Проблематика:

Платник відкликає старі ключі та створює нові. Одночасно зробити це не виходить. Отже, ситуація така: старий ключ уже не діє, а новий ще не діє. Зазвичай потрібно почекати добу.

Податківці обіцяли вирішити це питання.

Сподіватимемося, що цю проблему буде вирішено, адже питання одночасної синхронізації старих і введення в дію нових ключів — проблема технічного характеру.

І це 20-те запитання, але не останнє! Ще залишилося кілька цікавих запитань, тому далі буде!