Облік собівартості у видавничій діяльності

Частина 3. Калькулювання та облік собівартості

(частину 1 див. у № 59 за 2024 р., частину 2 див. у № 60 за 2024 р.)

Калькулювання та бухгалтерський облік собівартості нерозривно пов’язані, адже бухоблік має забезпечити інформацію для калькулювання фактичної собівартості. Розглянемо особливості калькулювання та бухобліку виробничої собівартості видавничої продукції.

Калькулювання виробничої собівартості у видавництві

Калькулювання собівартості у видавництві здійснюють на підставі Методрекомендацій № 373 з урахуванням асортименту продукції, виробничого процесу та організаційної структури видавництва.

В основі калькулювання лежить класифікація витрат видавництва за статтями калькуляції (про це ми писали в частині 2) і нормативні вимоги до калькулювання та обліку собівартості (про них ми писали в частині 1).

Розглянемо процес калькуляції на спрощеному прикладі.

Приклад. Видавництво має дві окремі редакції, які випускають два журнали.

1. Журнал № 1: виходить тричі на тиждень в електронному вигляді. Одначе за бажання передплатники можуть додатково замовляти журнал на паперовому носії — на папері в чорно-білому варіанті. Для друку видавництво використовує свої потужності.

Позаяк кожний номер журналу за витратами може суттєво відрізнятися від інших (через суми видатків на авторський гонорар, оформлення електронного додатка тощо), видавництво обрало об’єктом обліку наклад окремого номера журналу. Водночас облік має дозволити розрахувати собівартість номера лишень в електронному вигляді та собівартість номера в електронному вигляді + на паперовому носії.

2. Журнал № 2: виходить двічі на місяць на паперовому носії з високоякісною поліграфією. Поліграфічні послуги видавництво замовляє на стороні. Видатки на них становлять суттєву частку в складі прямих витрат. Об’єктом витрат обрано наклад окремого номера журналу.

У видавництві зорганізовано оперативний облік робіт з підготовки оригінал-макетів, рецензування, художнього та наукового редагування, консультацій та експертиз за замовленнями. Себто ці видатки обліковують як прямі. У видавництві послуговуються позамовним методом калькулювання та обліку собівартості без елементів нормативного методу.

Об’єктами калькулювання виробничої собівартості обрано:

— витрати на наклад одного номера журналу № 1 в електронному вигляді;

— витрати на наклад одного номера журналу № 2 на паперовому носії.

Одиницями калькулювання виробничої собівартості обрано:

— один примірник журналу № 1 в електронному вигляді;

— один примірник журналу № 1 в електронному вигляді + на паперовому носії;

— один примірник журналу № 2 на паперовому носії.

Алгоритм калькулювання укрупнено подано на схемі.

I. Розрахунок прямих витрат за місяць.

II. Розрахунок ЗВВ.

III. Розподіл ЗВВ.

IV. Розрахунок виробничої собівартості калькуляційних одиниць.

Наявність двох окремих редакцій обумовило двоступінчасту модель розподілу ЗВВ:

1) загальні ЗВВ, які не можна віднести до журналу № 1 або журналу № 2, мають розподілятися між ЗВВ за журналом № 1 і ЗВВ за журналом № 2 пропорційно до обраної бази, до прикладу, за фондом оплати праці (далі — ФОП) кожної з редакцій;

2) ЗВВ за кожним із журналів за місяць з урахуванням розподілених загальних ЗВВ розподіляють між накладами кожного окремого журналу.

У наведеному прикладі немає нерозподілених постійних ЗВВ, оскільки випуск видавництва перевищує його нормальну потужність, відповідно, на схемі цього аспекту не показано.

I. Розрахунок прямих витрат за місяць

1. Калькулювання прямих витрат на журнал № 1 за місяць без урахування витрат на друк, котрі включають:

a. витрати на авторський гонорар;

b. витрати на гонорар за художньо-графічні роботи;

c. видатки на матеріали;

d. прямі редакційні витрати на видатки на придбання: готових оригінал-макетів, фотографій, художніх і графічних матеріалів, на редагування та рецензування тощо;

e. інші прямі витрати.

2. Калькулювання прямих витрат на друк журналу № 1 за місяць;

3. Калькулювання прямих витрат на журнал № 2 за місяць, котрі включають:

a. видатки на авторський гонорар;

b. видатки на гонорар за художньо-графічні роботи;

c. витрати на матеріали;

d. прямі редакційні витрати на видатки на при­дбання: готових оригінал-макетів, фотографій, художніх і графічних матеріалів, на редагування та рецензування;

e. витрати на поліграфічні роботи — друк, брошурування, виготовлення палітурок, упакування накладу.

II. Розрахунки ЗВВ

4. Калькулювання ЗВВ за редакцією журналу № 1 за місяць, котрі включають:

a. постійних:

I. ФОП і ЄСВ: головного редактора і працівників редакції, випускового редактора;

II. витрати на хостинг, ФОП і ЄСВ фахівців, відповідальних за реалізацію електронного доступу передплатників до журналу;

III. відрядження працівників редакції;

IV. витратні матеріали (папір, картриджі, канцтовари) редакції;

V. амортизація виробничого приміщення редакції;

VI. амортизація офісного обладнання і меблів редакції;

VII. інших постійних ЗВВ за редакцією № 1;

b. змінних:

— витрати на електроенергію за друкованим обладнанням.

5. Калькулювання ЗВВ за редакцією журналу № 2 за місяць, котрі включають лише постійні ЗВВ:

— ФОП і ЄСВ: головного редактора та працівників редакції, випускового редактора;

a. відрядження працівників редакції;

b. витратні матеріали (папір, картриджі, канцтовари) редакції;

c. амортизація виробничого приміщення редакції;

d. амортизація офісного обладнання і меблів редакції;

e. інших постійних ЗВВ за редакцією журналу № 2.

6. Калькулювання загальних ЗВВ за місяць:

— постійних: за виробничими підрозділами видавництва (окрім редакцій):

— ФОП і ЄСВ художників, графіків, фотографів, коректорів, операторів електронного набору і верстки, дизайнерів тощо;

I. витратні матеріали (папір, картриджі, канцтовари) підрозділів;

II. амортизація виробничих приміщень підрозділів;

III. амортизація офісного обладнання і меблів підрозділів;

a. змінних за виробничими підрозділами видавництва (окрім редакцій):

— витрати на електроенергію обладнання виробничих підрозділів.

III. Розподіл ЗВВ

7. Розподіл загальних ЗВВ за місяць між журналом № 1 і журналом № 2 пропорційно до обраної бази, приміром, пропорційно до ФОП кожної з редакцій.

8. Розподіл ЗВВ за редакцією журналу № 1 і відповідної частини загальних ЗВВ за звітний місяць на наклад кожного номера журналу № 1, випущеного у звітному місяці, пропорційно до кількості обліково-видавничих аркушів.

9. Розподіл ЗВВ за редакцією журналу № 2 і відповідної частини загальних ЗВВ за звітний місяць на наклад кожного номера журналу № 2, випущеного у звітному місяці, пропорційно до прямих витрат (без урахування поліграфічних послуг).

IV. Розрахунок собівартості калькуляційних одиниць

10. Розрахунок собівартості 1 примірника журналу № 1 в електронному вигляді: суму прямих витрат за місяць (п. 1) і суму ЗВВ (п. 8) ділять на кількість передплат журналу в електронному вигляді.

11. Розрахунок собівартості 1 примірника журналу № 1 у паперовому вигляді:

a. прямі витрати на друк журналу № 1 за місяць (п. 2) ділять на кількість виданих журналів у паперовому вигляді;

b. собівартість 1 примірника журналу № 1 в електронному вигляді (п. 10) збільшують на суму прямих витрат на друк (попередній п. “а”).

12. Розрахунок собівартості 1 примірника журналу № 2: суму прямих видатків за місяць (п. 3) і суму ЗВВ (п. 9) ділять на кількість виданих за місяць журналів.

Розглянутий у статті приклад — спрощена модель обліку калькулювання собівартості. Одначе він демонструє, наскільки порядок калькулювання та обліку виробничої собівартості залежать від специфіки видавництва — асортименту продукції та його структури.

Бухгалтерський облік собівартості у видавництві

Для складання фактичної калькуляції бух­облік має забезпечити збір інформації про витрати за тією самою номенклатурою калькуляційних статей, із застосуванням тих самих методів і способів розподілу видатків між об’єктами витрат. Що стосується застосування синтетичних рахунків бухобліку, то тут немає якоїсь специфіки для видавництва.

Відповідно до Інструкції № 291^* типову кореспонденцію рахунків з обліку виробничої собівартості у видавництві подано в таблиці.

На рахунку 23 “Основне виробництво” і рахунку 26 “Готова продукція” виділяють аналітичні або синтетичні субрахунки за кожним видом або групою продукції.

На рахунку 91 “Загальновиробничі витрати” також доречно виділяти аналітичні субрахунки для змінних і постійних витрат, приміром, 91/зм і 91/пост. 

Для видавничої діяльності характерна наявність незавершеного виробництва — це літературний матеріал, що знаходиться на тій чи іншій стадії видавничої обробки і має назву “видавничий портфель”.

До незавершеного виробництва зараховують продукцію, котра не пройшла усіх передбачених технологічним процесом стадій обробки; завершену виготовленням, але не повністю укомплектовану чи не прийняту замовником продукцію; вироби, що не пройшли випробування під час технічного прийому; залишки невиконаних замовлень у допоміжних та обслуговуючих виробництвах.

Наприостанку зокремимо, що відповідно до НП(С)БО 9 “Запаси” готову продукцію та незавершене виробництво відображають у бух­обліку та звітності на дату балансу за меншою із двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. Цю вимогу важливо враховувати видавництвам, котрі випускають періодичні видання, затребуваність яких тією чи іншою мірою з часом знижується.

Ольга БУЛГАКОВА, ACCA DipIFR, експерт із бухгалтерського та податкового обліку