Поезія. “Наївно думати, що мешканці “ісландій”…”

Наївно думати, що мешканці “ісландій”
З базальтових порід, геть неродючих,
Не йшли б, за змоги, вікінгами-бандами —
На українські чорнозе́мнища безключні.
…А світ радів би, що співаємо у щасті,
Бо обраними живемо́ у маслі,
Де що не встромиш — а росте овес!
І територія усім — делікатес…

Наївно думати, що да́ли б нам співати
Коли населення у нас — без автоматів.

18.08.2024 р.

Київський поет Євгеній Юхниця
Щодня о 12:00 нове на сайтi
http://www.poetryclub.com.ua/
Надсилайте свої рiзноманiтнi твори!
http://суперкниги.com/mozaika-metafor-sjuzheti-i-harakteri.html