Огляд новацій Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану”

За законопроєкт № 11416-д, за яким усі довго стежили, було проголосовано у другому читанні. Тобто практично маємо вже ухвалений Закон “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану” (далі — Закон). Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, окрім:

• пунктів 3, 4, 9—13 розділу І (щодо внесення змін до статей 51, 70, 170, 172—174, 176 ПКУ стосовно зміни термінів подання звітності з ПДФО);
• п. 6 розділу І (щодо внесення змін до п. 136.11 ст. 136 ПКУ стосовно оприбуткування прибутку фінансових установ);
• пп. 1 п. 8 розділу І (щодо змін до п. 141.13 ст. 141 ПКУ стосовно авансового внеску від діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі);
• пп. 2 п. 4 розділу ІІ (щодо внесення змін до статті 46 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального” від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ).

Ці норми набирають чинності з 1 січня 2025 року.

Отже, частина норм Закону вступають у дію ретроспективно, тобто з 1 жовтня 2024 року, частина — з наступного за днем його опублікування, частина — з 1 січня 2025 року.

1. Військовий збір

Відбулося збільшення ставки військового збору для громадян з 1,5% на 5% та розширено коло платників цього збору.

Для фізичних осіб, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні (п. 162.1 ст. 162 ПКУ) ставка збору зросла з 1,5% до 5% від об’єкта оподаткування, визначеного в ст. 163 ПКУ. З огляду на ст. 163 ПКУ під збір в 5% потрапляють майже всі доходи українців (зарплата, винагорода за ЦПД, орендні платежі, дивіденди, тощо). Дана норма вступає в дію з дати, наступної за днем опублікування Закону.

З метою застосування нової ставки військового збору має значення дата нарахування доходу. Доходи платників військового збору — осіб, визначених п. 162.1 ст. 162 ПКУ, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), окрім випадків, прямо передбачених ПКУ (п. 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону).

Отже, доходи, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності Законом, оподатковуються за ставкою 1,5%, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), окрім випадків, прямо передбачених ПКУ. Доходи, нараховані з дати вступу в дію Закону мають оподатковуватися за ставкою 5%.

З огляду на це бухгалтерам, що нараховують зарплату, треба слідкувати за датою вступу в дію Закону. Якщо нарахування зарплати за першу половину жовтня буде проведено до вступу в дію Закону, то ставка збору — 1,5%. Отже, цілком можливо, що зарплата жовтня (першу та другу половини) буде оподатковуватися за різними ставками військового збору.

Збільшення ставки військового збору — міра тимчасова. Починаючи з 1 січня року наступного за роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, маємо повернутися до ставки збору 1,5%.

Збільшення ставки військового збору не стосується військовослужбовців та працівників Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту. Для них збережено ставку 1,5%.

Термін сплати військового для податкового агента незмінним.

Для ФОПів — платників єдиного податку впровадження військового збору відбувається з 1 жовтня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан (пп. 1.1 п. 16¹ підрозділу 1 р. ХХ ПКУ).

ФОП — платники єдиного податку І, ІІ та ІV груп мають сплачувати військовий збір у розмірі 10% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць.

Ці ФОПи мають сплачувати військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату військового збору авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Отже, ФОПи — платники єдиного податку І, ІІ та ІV груп мають сплачувати авансові внески за жовтень — грудень 2024 року по 710 грн за місяць. Якщо Закон набуде чинності найближчі дні, то першим терміном сплати авансу буде 20 жовтня 2024 року. Нарахування авансових внесків для платників збору здійснюється контролюючими органами. З 1 січня 2025 року сума збору буде складати 800 гривень на місяць. При найми в проекті Закону про Держбюджет на 2025 рік розмір мінімальної зарплати на 2025 рік має складати 8000 гривень.

Платники єдиного податку групи ІІІ (ФОП та юридичні особи) сплачують військовий збір за ставкою 1% від доходу, визначеного за ст. 292 ПКУ. Тобто базою є дохід, що оподатковується єдиним податком. Термін сплати військового збору для такої категорії платників — протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації платника єдиного податку за податковий (звітний) квартал. Тобто перший термін сплати військового збору для ФОПів та юросіб — платників єдиного податку ІІІ групи — до 20 лютого 2025 року.

Відповідно, всі платники єдиного податку будуть відображати суми військового збору (у т.ч. щомісячні авансові внески військового збору) у складі податкової декларації платника єдиного податку. Зазначені платники несуть відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) сум військового збору у розмірах, встановлених ПКУ за порушення правил сплати (перерахування) сум єдиного податку для відповідної групи платників єдиного податку.

2. Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ)

Збільшено суму мінімального податкового зобов’язання.

Нагадаємо, що платником МПЗ є резидент (фізична та юридична особа), що володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (пп. 162.1.1¹ п. 162.1 ст. 162 ПКУ). Не виняток і ФОП. Незалежно від системи оподаткування ФОПи, що володіють, використовують у своїй діяльності сільгоспугіддя, тобто ріллю, сіножаті, пасовища та багаторічні насадженнями і перелоги, є платниками МПЗ (пп. 14.1.114² та 14.1.233 ПКУ). Порядок нарахування МПЗ регламентований в ст. 38¹ ПКУ.

Внесеними змінами до підрозділу 1 р. ХХ ПКУ доповнено новим п. 74, за яким передбачено, що в разі визначення мінімального податкового зобов’язання у період із 1 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, сума мінімального податкового зобов’язання, визначена відповідно до пунктів 38^1.1.1 і 38^1.1.2 ПКУ не може становити менше 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50% — 1400 гривень з 1 гектара. Дія цього пункту не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Цей перелік визначається за Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#Text).

Із метою застосування абз. 6 п. 38^1.2 ПКУ (забруднені землі, по яких не сплачується МПЗ) відомості про місцезнаходження земельних ділянок відносно меж населених пунктів визначаються згідно з даними про межі адміністративно-територіальних одиниць, внесеними до Державного земельного кадастру. У разі відсутності таких даних у Державному земельному кадастрі до земельних ділянок у межах населених пунктів відносяться земельні ділянки, які розташовані на території сіл, селищ, міст, відповідно до даних індексних кадастрових карт (планів) Державного земельного кадастру.

За оновленим п. 67¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ передбачено, що при визначенні мінімального податкового зобов’язання за 2025 рік та наступні роки, закінчуючи роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, коефіцієнт “К”, визначений у пп. 38^1.1.1 і 38^1.1.2 ПКУ, застосовується із значенням 0,057.

Для платників єдиного податку також є новація — нова підстава для втрати статусу платника єдиного податку. Так, пп. 298.2.3 ПКУ доповнено новим п. 81, за яким у разі наявності податкового боргу з єдиного податку у платника єдиного податку, який самостійно визначив позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за останній податковий (звітний) рік, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів — в останній день другого із двох послідовних кварталів платник зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів.

3. Авансові внески для ФОПів на загальній системі оподаткування та підприємств — платників податку на прибуток, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним

Для двох категорій суб’єктів господарювання, що здійснюють роздрібний продаж пального через АЗС запроваджено авансовий внесок.

ФОПи-“загальносистемники” сплачують авансові внески з ПДФО (пп. 177.5.1¹ ст. 177 ПКУ), а підприємства — авансові внески з податку на прибуток. Авансовий внесок сплачується за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця (п. 137.12 та п. 141.14 ПКУ).

Терміни “роздрібна торгівля пальним”, “місце роздрібної торгівлі пальним” вживаються у значенні, наведеному в Законі України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального” (zakon.rada.gov.ua/laws/show/481/95-%D0%B2%D1%80#Text).

Авансовий внесок з ПДФО та з податку на прибуток для цієї категорії платників сплачується за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця:

• для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація виключно скрапленого газу, — у розмірі 30 тисяч гривень за кожне місце;
• для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація кількох видів пального і при цьому частка реалізації скрапленого газу в літрах, приведених до температури 15°C, у загальному обсязі реалізованого протягом попереднього місяця пального становить 50 і більше відсотків, — у розмірі 45 тисяч гривень за кожне місце;
• у розмірі 60 тисяч гривень за кожне місце, крім випадків, передбачених для реалізації скрапленого газу за попередніми двома позиціями.

З метою застосування цієї норми скрапленим газом слід вважати пропан або суміш пропану з бутаном, скраплений газ природний, інші гази, за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 11 00 00, 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00 та/або обліковуються в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового за умовним кодом 2711 у літрах, приведених до температури 15°С.

Ці авансові внески є складовою відповідних податків: у ФОПів — складовою ПДФО, у юросіб — складовою податку на прибуток.

Термін сплати авансових внесків уніфікований — не пізніше 20 числа поточного місяця.

Водночас є особливості для ФОПів. Положення нового пп. 177.5.1¹ ПКУ застосовуються з першого числа місяця, у якому набрав чинності Закон, тобто з 1 жовтня 2024 року.

Як виняток із положень пп. 177.5.11 ПКУ, за місяць, в якому набрав чинності Закон, сплата авансового внеску з ПДФО для ФОП, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, здійснюється протягом 20 календарних днів із дати набрання чинності цього Закону.

Сплачені авансові внески по реалізації пального є невід’ємною частиною ПДФО для ФОП та податку на прибуток для підприємств.

Остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік ФОП здійснює самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати (пп. 177.5.3 ст. 177 ПКУ).

Для цього ФОП має вести облік доходів і витрат від здійснення діяльності з роздрібної торгівлі пальним, з роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, яка здійснюється за адресою місця роздрібної торгівлі пальним окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності (п. 177.10 ст. 177 ПКУ).

Сплачена протягом звітного (податкового) періоду сума авансових внесків із податку на прибуток підприємств зменшує податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств, розраховані за результатами такого звітного (податкового) періоду за ставкою 18%, у сумі, що не перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) період.

Зверніть увагу! Якщо сума сплаченого авансового внеску по реалізації пального перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за відповідний звітний період, сума такого перевищення не переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів, не підлягає поверненню платнику податку як надміру та/або помилково сплачені податкові зобов’язання, не може бути зарахована в рахунок інших податків і зборів (обов’язкових платежів) та на неї не поширюється дія положення ст. 43 ПКУ.

Грошове зобов’язання у вигляді авансового внеску з ПДФО та податку на прибуток по реалізації пального вважається узгодженим у момент його виникнення, який визначається за календарною датою, встановленою для граничного строку сплати авансового внеску.

У разі несплати авансового внеску протягом встановленого строку платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, визначених ст. 124 ПКУ.

4. Запровадження ставки податку на прибуток для банків за 2024 рік у розмірі 50%

Сума податку на прибуток підприємств за 2024 рік за ставкою 50% визначається за звітний період — 2024 рік у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за такий податковий (звітний) рік. Нарахування та сплата грошового зобов’язання з податку на прибуток підприємств за попередні податкові (звітні) періоди 2024 року (квартал, півріччя та три квартали) за базовою (основною) ставкою, що діяла до набрання чинності Законом № ____, не є порушенням правил нарахування та сплати грошового зобов’язання з податку на прибуток підприємств (п. 70 підрозділ 4 р. ХХ ПКУ).

Крім того, за підсумками податкового (звітного) 2024 року банки не застосовують положень, передбачених пп. 140.4.4 ст. 140 ПКУ. Тобто не можуть зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

У разі застосування за попередні податкові (звітні) періоди 2024 року положень, передбачених пп. 140.4.4 ст. 140 ПКУ, та/або сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств, передбачених п. 57.11 ст. 57 ПКУ за ставкою 25%, банки у складі податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2024 рік відображають уточнені показники (суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) періодів, у тому числі за період із 1 січня 2024 року, суми авансових внесків з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів за ставкою 50%), що містяться у поданих ними раніше податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств. У разі відображення уточнених показників з підстав санкції за ст. 50 ПКУ не застосовуються.

Сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, не врахована у зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, у тому числі отриманого з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року, зменшує фінансовий результат до оподаткування майбутніх податкових (звітних) періодів починаючи з 1 січня 2025 року.

5. Збільшення ставки податку на прибуток для небанківських фінансових установ (окрім страховиків) з 18% на 25%

Із 1 січня 2025 року базова (основна) ставка податку становить 25% з метою:

• оподаткування прибутку фінансової установи (окрім страховика), визначеного відповідно до пп. 134.1.1 ст. 134 ПКУ;
• оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії фінансової установи (крім страховика), визначеного відповідно до ст. 392 ПКУ;
• застосування положень п. 57.11 ст. 57 ПКУ для виплати дивідендів фінансовою установою (окрім страховика).

6. Прив’язка сплати авансових внесків обмінними пунктами до євро

За оновленим аа. 141.13.2 ст. 141 ПКУ авансовий внесок з податку на прибуток підприємств сплачується у розмірі, еквівалентному:

• 600 євро згідно з офіційним курсом НБУ на перше число першого місяця календарного кварталу, в якому відбувається сплата авансового внеску, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований у населеному пункті (окрім міста Києва), чисельність населення якого перевищує 50 тисяч, за статистичними даними чисельності наявного населення України, розміщеними на вебсайті спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі статистики станом на 1 січня року, що передує поточному року;
• 700 євро згідно з офіційним курсом НБУ за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований у місті Києві;
• 200 євро згідно з офіційним курсом НБУ за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований в інших населених пунктах або за межами населених пунктів.

7. Збільшення ставок рентних платежів за ст. 252 ПКУ

“Назва груп корисних копалин, що надана у користування надрами гірничому підприємству для видобування корисної копалини у вигляді товарної продукції гірничого підприємства — видобутої корисної копалини (мінеральної сировини)	Ставка, відсоток від вартості товарної продукції гірничого підприємства — видобутої корисної копалини (мінеральної сировини)
рудні (металовмісні (металічні), у тому числі руди) корисні копалини:
чорних металів (окрім руд заліза), кольорових та легувальних металів	6,25
руди заліза	3,50, якщо середня вартість залізної руди за індексом IODEX 62% FE CFR China, що офіційно визначений світовим інформаційним агентством Platts, за податковий (звітний) період становить 100 доларів США і менше; 5,00, якщо середня вартість залізної руди за індексом IODEX 62% FE CFR China, що офіційно визначений світовим інформаційним агентством Platts, за податковий (звітний) період становить більше 100 та не перевищує 200 доларів США включно;
	10,00, якщо середня вартість залізної руди за індексом IODEX 62% FE CFR China, що офіційно визначений світовим інформаційним агентством Platts, за податковий (звітний) період становить більше 200 доларів США;
урановмісні (у технологічному розчині)	5,00
інші, ніж урановмісні, чорних, кольорових та легувальних металів	5,00
енергетичні корисні копалини:
вугілля:
Коксівне	1,50
Енергетичне	0,75
Антрацит	1,00
Буре	1,00
Торф	1,00
вуглеводні:
нафта:
з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів	31,00
з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів	16,00
Конденсат:
з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів	31,00
з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів	16,00
газ природний (будь­якого походження):
з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів	якщо фактична ціна реалізації газу природного за податковий (звітний) період становить 400 доларів США або менше за 1000 метрів кубічних: 29,00 від фактичної ціни реалізації газу природного за податковий (звітний) період;
	якщо фактична ціна реалізації газу природного за податковий (звітний) період перевищує 400 доларів США за 1000 метрів кубічних: 29,00 від частини фактичної вартості газу природного за податковий (звітний) період у розмірі 400 доларів США за 1000 метрів кубічних та 65,00 від частини фактичної ціни реалізації газу природного за податковий (звітний) період, що перевищує 400 доларів США за 1000 метрів кубічних;
з покладів, які повністю або частково залягають на глибині понад 5000 метрів	якщо фактична ціна реалізації газу природного за податковий (звітний) період становить 400 доларів США або менше за 1000 метрів кубічних: 14,00 від фактичної ціни реалізації газу природного за податковий (звітний) період;
	якщо фактична ціна реалізації газу природного за податковий (звітний) період перевищує 400 доларів США за 1000 метрів кубічних: 14,00 від частини фактичної вартості газу природного за податковий (звітний) період у розмірі 400 доларів США за 1000 метрів кубічних та 31,00 від частини фактичної ціни реалізації газу природного за податковий (звітний) період, що перевищує 400 доларів США за 1000 метрів кубічних;
природний газ, видобутий із нових свердловин з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів	якщо фактична ціна реалізації газу природного за податковий (звітний) період становить 400 доларів США або менше за 1000 метрів кубічних: 12,00 від фактичної ціни реалізації газу природного за податковий (звітний) період;
	якщо фактична ціна реалізації газу природного за податковий (звітний) період перевищує 400 доларів США за 1000 метрів кубічних: 12,00 від частини фактичної вартості газу природного за податковий (звітний) період у розмірі 400 доларів США за 1000 метрів кубічних та 36,00 від частини фактичної ціни реалізації газу природного за податковий (звітний) період, що перевищує 400 доларів США за 1000 метрів кубічних;
природний газ, видобутий із нових свердловин із покладів, які повністю або частково залягають на глибині понад 5000 метрів	якщо фактична ціна реалізації газу природного за податковий (звітний) період становить 400 доларів США або менше за 1000 метрів кубічних: 6,00 від фактичної ціни реалізації газу природного за податковий (звітний) період;
	якщо фактична ціна реалізації газу природного за податковий (звітний) період перевищує 400 доларів США за 1000 метрів кубічних: 6,00 від частини фактичної вартості газу природного за податковий (звітний) період у розмірі 400 доларів США за 1000 метрів кубічних та 18,00 від частини фактичної ціни реалізації газу природного за податковий (звітний) період, що перевищує 400 доларів США за 1000 метрів кубічних;
з покладів на ділянках надр (родовищах) у межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України незалежно від глибини залягання покладів та дати початку буріння свердловини	11,00
природний газ, видобутий під час виконання договорів про спільну діяльність, незалежно від глибини залягання покладів та дати початку буріння свердловини	70,00
неенергетичні, нерудні (неметаловмісні (неметалічні) корисні копалини, води підземні1), води поверхневі, грязі лікувальні (пелоїди), окрім бурштину	5,00
Бурштин	10,00″

8. Квартальна звітність за ПДФО/ЄСВ

З 1 січня 2025 року податкові агенти та страхувальники звітують щоквартально (п. 51.1 ст. 51 ПКУ). Відповідно, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, юридичні особи та ФОПи, що є податковими агентами інформацію про дату прийняття на роботу або звільнення з роботи фізичних осіб, а також звітність про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і суми утриманого з них податку, а також суми нарахованого єдиного внеску подають протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Так, вперше подавати об’єднаний податковий розрахунок за січень 2025 року потрібно 20 лютого 2024 року включно. Звісно, до цього часу Мінфін має оновити форму податкового розрахунку.

За IV квартал 2024 року звітуємо у звичайному режимі, тобто за квартал.

Відповідні зміни щодо терміну звітування внесені до ст. 172 ПКУ для нотаріусів. Із 1 січня 2025 року нотаріус щомісяця подає:

• до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про видачу свідоцтва про право на спадщину та про посвідчення договорів дарування.
• до контролюючого органу за основним місцем обліку податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

9. Звільнення від ПДФО допомоги від іноземних держав

До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки, а також за наступні податкові (звітні) роки до 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, не включаються доходи у вигляді суми коштів чи безоплатно наданих товарів (послуг) (далі — допомога), що надані за рахунок бюджетних коштів іноземних держав та їх державних фондів такому платнику податків та членам його сім’ї першого ступеня споріднення як особам, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України і скористалися правом на тимчасовий захист відповідно до законодавства такої іноземної держави (п. 27 підрозділу 1 р. ХХ ПКУ).

10. Звільнення від оподаткування кешбеку

До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку за 2024 та 2025 податкові (звітні) роки не включається дохід у вигляді державної грошової допомоги (кешбеку), отриманий в межах реалізації експериментального проекту щодо надання державної грошової допомоги покупцям товарів та послуг українського виробництва в межах Всеукраїнської економічної платформи “Зроблено в Україні”, затвердженого Кабінетом Міністрів України (п. 35 підрозділу 1 розділу ХХ ПКУ).

11. Застосування РРО/ПРРО під час здійснення діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор

Стаття 9 Закону України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”: доповнено частиною другою, а саме: “Положення цієї статті не звільняють від обов’язку застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій під час здійснення діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, у тому числі під час прийняття або повернення коштів, внесених прямо або опосередковано для участі в азартних іграх, виплати коштів гравцям, а також продажу та/або обміну ігрових замінників гривні, у тому числі електронних грошових замінників”.

12. Кабінету Міністрів України доручено у тримісячний строк із дня набрання чинності Законом № ___ внести зміни до методики нормативної грошової оцінки земель для урахування наслідків зменшення рентного доходу на землях сільськогосподарського призначення через зміни клімату, у тому числі зменшення гідротермічного коефіцієнта зволоження, а також зменшення площ зрошуваних земель внаслідок руйнації греблі Каховської ГЕС, передбачивши, що зазначені зміни застосовуватимуться до результатів загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення з 1 січня 2025 року.

Олена Габрук,
незалежний консультант з оподаткування та кадрів, м. Київ