МСФЗ і НП(С)БО: 20 ключових відмінностей
Інтерв’ю з Оленою Харламовою — засновницею та СЕО Агентства з МСФЗ, партнером ПВНЗ “МАСБА”, віцепрезидентом всеукраїнської ГС “Палата аудиторів і бухгалтерів України”, членом Громадської ради при Міністерстві фінансів України, аудитором, AССА DipIFR із сертифікатом викладача, ICFM (Інститут сертифікованих фінансових менеджерів (Великобританія)), CAP, ТОР35IFRSProfessional, переможцем ICB LUCA Awards 2023 у номінації “Внесок у розвиток МСФЗ в Україні”, доктором економічних наук, професором, експертомпрактиком із МСФЗ із досвідом 20+ років.
Олено, розкажіть, будь ласка, чому відмінності між МСФЗ та НП(С)БО важливі для бухгалтера, який працює в Україні?
О. Х.: Відмінності між МСФЗ та НП(С)БО важливі насамперед, тому що вони впливають на підходи до підготовки фінансової звітності. МСФЗ орієнтовані на міжнародні вимоги та відображають найкращі світові практики. Це стандарти, які базуються на принципах і мають на меті забезпечити прозорість та якість інформації для інвесторів і кредиторів у різних країнах. НП(С)БО, своєю чергою, більше зосереджені на місцевих потребах і вимогах українських регуляторів. Якщо компанія не потрапляє до кола суб’єктів господарювання, які зобов’язані за законом застосовувати МСФЗ, то використання НП(С)БО може бути зручнішим, адже ці стандарти відповідають місцевим законодавчим вимогам, особливо в податковій сфері.
Однак для певних компаній МСФЗ є обов’язковими, оскільки вони забезпечують вищу якість фінансової звітності. Інформація, підготовлена за МСФЗ, більш зрозуміла іноземним партнерам, інвесторам та аналітикам, що сприяє залученню капіталу та підвищує довіру до компанії. Важливо розуміти ці відмінності, щоб правильно адаптувати облікову політику й забезпечити відповідність вимогам тих чи інших стандартів. До речі, якщо ви хочете якісно розібратися з МСФЗ, то наше Агентство з МСФЗ надає унікальні можливості для навчання та поглиблення знань у цій сфері. Ми маємо понад 12 років практичного досвіду роботи з МСФЗ і допоможемо вам опанувати всі тонкощі цих стандартів.
Ви згадали про різницю в підходах до підготовки звітності. Можете детальніше пояснити, у чому полягає ключова відмінність у концептуальних основах МСФЗ та НП(С)БО?
О. Х.: МСФЗ мають чітку концептуальну основу, яка визначає мету фінансової звітності, принципи визнання та оцінки активів, зобов’язань і доходів. Концептуальна основа є своєрідним фундаментом для всіх стандартів. Вона орієнтована на користувачів звітності, насамперед на інвесторів та кредиторів, для яких важлива прозорість, зрозумілість і доречність інформації. Мета фінансової звітності за МСФЗ — це надання корисної інформації для ухвалення економічних рішень, що дає можливість отримати реалістичну картину фінансового стану компанії.
НП(С)БО, на відміну від МСФЗ, не мають настільки деталізованої концептуальної основи. Основна мета НП(С)БО — це, як правило, задоволення вимог державних органів, зокрема податкових. Це означає, що акцент робиться на інтересах державних регуляторів, а не на потребах інвесторів або кредиторів. Як результат, бухгалтерська звітність за НП(С)БО часто менш інформативна і не завжди відображає реальну економічну ситуацію компанії.
А як це впливає на оцінку активів і зобов’язань?
О. Х.: Оцінка активів та зобов’язань — це одна з найсуттєвіших відмінностей між МСФЗ та НП(С)БО. МСФЗ хоч і ґрунтуються переважно на історичній вартості, однак широко використовують концепцію справедливої вартості для оцінки як активів, так і зобов’язань. Це дозволяє відображати реальну ринкову вартість активів на дату звітності, що забезпечує прозорість й адекватність фінансової інформації. Наприклад, компанії, які працюють за МСФЗ, переоцінюють деякі свої активи на основі ринкових цін, що дає змогу більш точно відобразити їхню вартість.
У НП(С)БО акцент робиться на історичній вартості. Це означає, що активи оцінюються за тією вартістю, за якою вони були придбані, з урахуванням амортизації або знецінення. Такий підхід може не відображати реальну вартість активів у ринкових умовах, особливо у разі значних змін у ринковій кон’юнктурі. Таким ладом, звітність за НП(С)БО може бути менш корисною для інвесторів та інших користувачів, які хочуть отримати актуальну інформацію про фінансовий стан компанії.
Як відрізняється визнання доходів у МСФЗ та НП(С)БО?
О. Х.: Підхід до визнання доходів — це ще одна суттєва відмінність. За МСФЗ використовується п’ятиетапна модель визнання доходу, яка дозволяє більш точно визначити, коли і як слід визнавати дохід у звітності. Ця модель включає ідентифікацію договору, визначення зобов’язань до виконання, встановлення ціни договору, розподіл цієї ціни на зобов’язання та визнання доходу на дату або в міру виконання зобов’язань. Це дає змогу більш точно відображати складні договірні відносини та уникати помилок у визнанні доходів.
У НП(С)БО підхід менш деталізований і базується на загальних принципах. Дохід визнається на основі переходу ризиків та вигід від продавця до покупця або після виконання зобов’язань за договором. Такий підхід може не відображати економічної сутності операцій, особливо у випадках складних контрактних відносин, і призводить до менш прозорої звітності.
Які ще аспекти, на Вашу думку, є важливими для бухгалтера під час порівняння національних і міжнародних стандартів?
О. Х.: Важливо також звернути увагу на облік оренди. МСФЗ 16 вимагає від орендарів визнавати права на оренду як активи, а орендні зобов’язання — як зобов’язання. Це створює більш прозору картину фінансових зобов’язань компанії. НП(С)БО, своєю чергою, дозволяють використовувати дві моделі обліку оренди — операційну та фінансову. Це часто призводить до того, що орендні зобов’язання не відображаються у фінансовій звітності компанії, що знижує її прозорість для користувачів.
Ще один важливий аспект — це підхід до розкриття інформації. МСФЗ висувають суворі вимоги до розкриття інформації про активи, зобов’язання, доходи, витрати та інші важливі елементи фінансової звітності. Це дозволяє користувачам звітності отримувати вичерпну інформацію про фінансовий стан компанії та її результати діяльності. У НП(С)БО
вимоги до розкриття інформації менш деталізовані, що може призводити до недостатнього обсягу інформації для ухвалення економічних рішень. Наприклад, розкриття операцій із пов’язаними сторонами за МСФЗ є дуже детальним і вимагає надання повної інформації про всі угоди, тоді як НП(С)БО дозволяють подати тільки основні дані.
Чи можна сказати, що МСФЗ більш гнучкі порівняно з НП(С)БО?
О. Х.: Так, МСФЗ дійсно є більш гнучкими, оскільки дозволяють бухгалтерам використовувати професійне судження у складних ситуаціях. Наші навчальні програми у своїй більшості як раз навчають, як формувати професійне судження і як його використовувати. МСФЗ також постійно оновлюються відповідно до змін у глобальній економіці та нових практик.
НП(С)БО, навпаки, мають жорсткіші вимоги і менш адаптовані до сучасних економічних реалій. Це обмежує можливість застосування професійного судження й може призводити до менш точної звітності.
Як Ви вважаєте, чи будуть компанії в Україні переходити на МСФЗ у більшій кількості?
О. Х.: Так, цей процес уже відбувається, і з кожним роком усе більше компаній переходять на МСФЗ. Особливо це стосується тих підприємств, які залучають іноземні інвестиції або працюють із міжнародними партнерами. Перевага МСФЗ полягає в тому, що вони дозволяють підвищити якість фінансової звітності, зробити її більш зрозумілою та прозорою для всіх учасників ринку.
І, звісно, для тих, хто хоче впевнено працювати в нових умовах і бути конкурентним, дуже важливо розуміти, як правильно застосовувати МСФЗ. Саме тому ми в Агентстві з МСФЗ надаємо спеціалізовані курси, які допомагають бухгалтерам отримати практичні знання і навички для роботи за міжнародними стандартами, враховуючи всі нові вимоги і тенденції.
Колектив редакції газети
“Все про бухгалтерський облік” щиро дякує
за ексклюзивне інтерв’ю Олені Харламовій головному редактору газети
Зої Слободянюк