Законопроєкт № 12370: можна скоротити строк про вивільнення працівників
Процес вивільнення працівників, наслідком якого є припинення трудових відносин, відбувається з ініціативи роботодавця, який має сформувати форму № 4-ПН. Подають документ не пізніше ніж за два місці до дати початку звільнення до територіального органу служби зайнятості.
Наразі законотворці планують надати можливість працівникові скоротити мінімальний термін про наступне вивільнення. Про це йдеться в проєкті Закону “Про внесення змін до статті 40 Кодексу законів про працю України щодо дотримання гарантій переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці” від 30.12.2024 р. № 12370 (далі — Законопроєкт № 12370). З огляду на текст законопроєкту № 12370 ст. 40 КЗпП України може бути доповнена частиною 5:
“Подання працівником заяви про скорочення двомісячного строку попередження про наступне вивільнення може бути підставою для скорочення цього строку, проте не звільняє роботодавця від обов’язку дотримання ним гарантій щодо пропозиції такому працівникові іншої роботи на тому самому підприємстві, в установі, організації, яка відповідає його кваліфікації, при звільненні працівника за пунктом 1 цієї статті”.
Ідеться про звільнення працівника з ініціативи роботодавця, відповідно до ч. 1 ст. 40 КЗпП, через зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності чи штату працівників.
Нова частина, якою пропонується доповнити ст. 40 КЗпП, не звільняє роботодавця зберегти всі пільги та гарантії, що надаються працівникові внаслідок скорочення. На підставі заяви працівник отримає право скоротити двомісячний термін попередження про майбутнє звільнення. Попри отримане повідомлення, роботодавцеві потрібно запропонувати роботу (за її наявності) в іншій структурній одиниці підприємства, установи чи організації. Звільнити особу можливо лише як наслідок неможливості запропонувати їй інше місце для праці. Бажання працівника скоротити строк попередження — його право, а не обов’язок, принука, повинність.
Законопроєкт № 12370 набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Статтею 42 КЗпП України передбачено переважне право на залишення на роботі в разі вивільнення працівників. Цей процес відбувається через зміни в організації виробництва і праці. У вже згаданій нормі міститься перелік категорій працівників, котрі мають переважне право на залишення на роботі через майбутнє скорочення, і надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. Проте такий перелік не є вичерпним.
Наталія КИРІЧЕНКО,
експерт із питань трудового законодавства
та кадрового обліку, м. Чернігів