Фермерське господарство використовує у діяльності складські приміщення фізособи — засновника ФГ: що з податком на нерухомість?

ВІДПОВІДЬ: Розпочнемо з того, що відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПКУ платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості. Оскільки ст. 266 ПКУ не визначено такого платника як фізична особа — підприємець, то такий платник — власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нормами, передбаченими для фізичних осіб.

Фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, у тому числі й нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, котрі відповідно до закону не можуть їм належати (ст. 325 ЦКУ) та використовувати його у своїй підприємницькій діяльності (п. 1 ст. 320 ЦКУ).

Також законодавством встановлені винятки щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для певних категорій об’єктів нерухомості, що перелічені в пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ. А саме — ПКУ передбачено, що будівлі промисловості й будівлі та споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб) не є об’єктом оподаткування.

Відповідно до пп. “є” пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ передбачено, що будівлі промисловості, віднесені до групи “Будівлі промислові та склади” (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B—F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку, не є об’єктом обкладення податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Також відповідно до пп. “ж” пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ передбачено, що будівлі та споруди сільськогосподарських товаровиробників, що належать до класу “Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства” (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку, не є об’єктом обкладення податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Тобто основною умовою звільнення від податку на нерухоме майно є використання вище перелічених будівель у виробничій діяльності промислового чи сільськогосподарського товаровиробника. У разі, якщо такий товаровиробник (юридична чи фізична особа) здійснює операції з надання в оренду, лізинг чи позичку будівлі (частину будівлі) чи споруди, яка перебуває у його у власності та належить до класу “Будівлі промислові та склади” чи “Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства” Класифікатора, такий виробник обчислює податкові зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по зазначених у відповідних договорах оренди, лізингу, позики будівель чи споруд.

Повертаючись до поставленого запитання, можемо зробити такий висновок: складські приміщення не є об’єктом оподаткування, якщо вони належать до однієї із вищезазначених категорій Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000. Однак у разі передачі власного нерухомого майна в оренду, лізинг чи позичку фізична особа сплачуватиме податок на нерухоме майно за це майно на загальних підставах. Оскільки складські приміщення використовуються у господарській діяльності фермерського господарства, а не самої фізичної особи (ФОПа), податок на нерухоме майно сплачується на загальних підставах.