газета “все про бухгалтерський облік”
Нова редакція Закону про фінлізинг майже втричі гладша за свого попередника і значно детальніше регулює відносини фінлізингу. Що змінилося для лізингодавців та лізингоодержувачів з 13 червня (а саме тоді запрацював оновлений Закон про фінлізинг), на чому варто акцентувати увагу, ми зараз і повідаємо. Тож вмощуйтеся зручніше в улюбленому кріслі, заварюйте чашечку духмяного чаю… Почнемо!
По суті поняття фінлізингу не змінилося. Хоча якщо увімкнути “режим формаліста”, неважко помітити: досі ст. 1 Закону № 723 фінлізингом називала відносини, за якими лізингодавець спеціально під замовлення лізингоотримувача купував якусь річ (скажімо, авто) і передавав її лізингоотримувачу. Таке визначення суперечило нормам ст. 806 ЦКУ. Адже Кодекс дозволяв (і дозволяє) лізингодавцю передавати лізингоотримувачу не тільки майно, придбане під замовлення останнього, але й будь-яке інше власне майно. Тепер Закон про фінлізинг трактує це поняття в унісон із ЦКУ.
Семен ФЕЛІНСЬКИЙ,
незалежний експерт, м. Київ
#Фінлізинг, #ОсновніЗасоби