Як татові підтвердити право на “дитячу” відпустку, якщо мама має вже другу роботу за рік

Наш співробітник подав заяву на надання йому додаткової соціальної відпустки як батькові двох дітей (5 та 12 років) і приніс довідку з нинішнього місця роботи своєї дружини про те, що такої відпустки вона там не брала. Але за непідтвердженими чутками, до цього у поточному році (десь до травня) вона працювала на іншому підприємстві. Отже, під час звільнення їй мали б виплатити компенсацію за поточний рік або вона там могла її фактично використати.

Запитання з консультаційної лінії

Аби пояснити нашу відповідь, насамперед сформулюємо загальні постулати щодо усієї “кухні” із довідками-підтвердженнями.

Перше. Законодавство взагалі ні слова не говорить із приводу подання підтвердної довідки для “дитячої” відпустки. Уся катавасія закрутилася через нове формулювання ст. 19 Закону про відпуски  та ст. 182¹ КЗпП,  за якими право на відпустку має ОДИН ІЗ БАТЬКІВ, які мають двох чи більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину. Себто за конкретний календарний рік відпустку бере або лише мама, або лише тато. І аби роботодавець міг переконатись у виконанні цієї умови, працівник(-ця) подає довідку про те, що другий із батьків дітей (дитини) такої відпустки за певний календарний рік не використовував. Словом, потреба у довідці — не якась там вигадка-примха роботодавця, озвучена співробітником відділку кадрів. Ні, це об’єктивна умова для використання “дитячої” відпустки, що випливає із формулювання законодавчих норм. Як, наприклад, необхідність подавати документи для підтвердження якогось пільгового статусу. Підтверджують це й спеціалісти Мінекономіки у листі від 01.07.2021 р. № 4712-06/34401-07

Друге. Працедавці, які не скуті путами у витрачанні коштів (небюджетники), мають право надавати “дитячу” відпустку татусеві/матусі навіть без подання підтвердної довідки. Наприклад, задовольнитися тим, що у заяві на відпустку співробітник наведете твердження на кшталт: “Повідомляю, що матір моїх дітей — Соколенко Марія Олександрівна, не використовувала за 2021 рік додаткової соціальної відпустки згідно зі ст. 19 Закону України “Про відпустки”, або ж навіть усним запевненням. Принаймні підстав для якихось звинувачень у порушенні трудового законодавства за таких обставин не буде.

Третє. Якщо працедавець принципово налаштований надавати “дитячу” відпустку, лише достеменно переконавшись, що не буде “задвоєння” такого відпочинку (безперечно, це стосується й бюджетних установ — їм інакше й не можна), то працівникові доведеться подбати про належне документальне підтвердження, як би незручно і проблематично це для нього не було, — інакше на законних підставах отримає відмову.

Аби довідка з місця роботи іншого із батьків не залишала сумнівів, що правом на “дитячу” відпустку така особа там не користувалась, потрібно, щоб у ній:

• було уточнено, про відпустку за який саме календарний рік мовиться. Приміром, у 2021 році мама може взяти невикористану “дитячу” відпустку за 2020-й (причім жодні довідки з місця роботи тата для цього не знадобляться), а тато, теж у 2021 р., — “дитячу” відпустку вже за 2021-й — для цього йому знадобиться довідка, що мама дітей не використовувала такої відпустки саме за 2021 р.;
• було зазначено, з якого часу особа працює  на цьому підприємстві. Це потрібно, аби можна було визначити, чи міг надати відпустку за певний календарний рік інший роботодавець.

Який вигляд може мати така довідка, див. нижче.

Отже, поясніть вашому працівникові, що в довідці з місця роботи дружини має бути зазначено, відколи вона там працює — оскільки інакше ви не можете бути певні, що не потрібні довідки ще й з інших місць роботи. І якщо у 2021 р. його дружина ще десь працювала — такі довідки потрібні й від інших роботодавців. Зокремте також увагу: якщо жінку з її попередньої роботи було звільнено до 9 травня 2021 р. (дата внесення змін до Закону про відпустки  та КЗпП  стосовно надання відпустки саме одному з батьків), то їй мали б виплатити компенсацію “дитячої” відпустку за 2021 р., якщо вона її фактично не використала, тобто за поточний рік право на “дитячу” відпустку мало б бути уже “погашене”.

Якщо з довідки очевидно, що людина працює на певному підприємстві не з початку відповідного календарного року, але більше ніде в такому році вона не працювала, то підтвердити відсутність інших роботодавців особа може або за даними трудової книжки, або витягом із реєстру застрахованих осіб. Такий витяг просто й швидко можна отримати через портал електронних послуг ПФУ, маючи електронний цифровий підпис.

Загалом справа із підтвердженням права на “дитячу” відпустку може виявитись досить-таки клопіткою. Це з огляду і на кількість місць роботи (до того ж від старого роботодавця отримати довідку може бути дуже непросто), і що отримання довідки може виявитися проблематичним, коли другий з батьків у лікарні, в тривалому відрядженні абощо. Словом, прагнення законодавців до гендерної рівності у наданні цієї відпустки для більшості сімей лише принесло зайву мороку. Ми вже не кажемо про випадки, коли стосунки не надто теплі і жоден з батьків не бажає поступатися іншому правом на відпустку.

Тож на завершення запитання до наших нормотворців: чи не краще було б надати право на “дитячу” відпустку кожному з батьків — і мамі, і татові? Невже це було б занадто?!! Хотілося б вірити, що над цим замисляться.

Тамара ПРОЩИНА,
консультант газети
“Все про бухгалтерський облік”

#відпустки, #бюджет