Прибирання та прання в готелі: як оптимізувати витрати

Сказати щиро, ми й не думали, що витрати на прибирання й прання в готелях та інших місцях тимчасового розміщення (пансіонатах, мотелях, турбазах, будинках відпочинку та ін.) можуть завдавати їх бухгалтерам труднощів. Але, як це зазвичай буває, лист читача (надісланий на адресу konsult@vobu.com.ua) змусив нас пильніше поглянути на прибирання й прання. І як виявилося недаремно.

Ситуація. Підприємство відкрило готель із рестораном, двома барами, конференцзалою, комп’ютерною кімнатою, басейном, сауною й тренажеркою на додачу до номерного фонду. Для прибирання приміщень знадобиться чимало різноманітних мийних засобів та пристроїв (миючі пилососи, прально­сушильні машини). У керівництва підприємства виникли запитання:

1) як в бухобліку кваліфікувати засоби для прибирання та прання? Чи можна побутові миючі пилососи й прально­сушильні машини вартістю понад 20 тис. грн не визнавати основними засобами, а зараховувати до МШП, оскільки термін їх служби за щоденного застосування не перевищує одного року?

2) чи є норми витрачання засобів для прибирання приміщень і прання постільної білизни, рушників, скатертин тощо?

3) за браком норм, чи можна їх розробити самостійно й покласти на зайнятих прибиранням і пранням працівників відповідальність за їх перевищення?

Кваліфікація “мийних” активів

Неможливо вивести усереднену цифру, скільки коштів може забрати прибирання та прання в готелі1 з огляду на використовувані засоби та матеріали.

По-перше, чимало залежить від обсягу робіт.

По-друге, від якості й, відповідно, ціни закуплених мийних, механічних і технічних засобів, які допомагають не тільки утримувати приміщення й предмети інтер’єру в чистоті, але й завдяки хорошому догляду суттєво продовжувати термін їх служби.

По-третє, від частоти прибирання й прання.

Інтенсивність прання залежить від заповнюваності готелю пожильцями й періодичності зміни постільної білизни та рушників у номерах, скатертин і серветок у ресторанних закладах громадського харчування тощо.

Різновиди (щоденне, проміжне, генеральне) і періодичність прибирання, а також охоплення ним тих чи інших приміщень у формі графіка встановлює керівництво готелю. Воно-таки доводить його до відома певних працівників. Щодо “фронту” робіт із прибирання, то в кожному окремо взятому готелі він залежить від обсягу номерного фонду, наявності холів, сходів, конференцзалів, закладів ресторанного господарства, структурних підрозділів, призначених для надання пожильцям додаткових послуг (басейнів, тренажерних залів, спа-салонів та ін.), і прилеглої території. Крім того, має значення різновид поверхонь, які належить мити й чистити: чи-то паркетні й килимові покриття, лінолеум, кахлеві підлоги та стіни, м’які меблі, дзеркальні, дерев’яні, пластикові поверхні. Якщо говорити про застосовувані мийні засоби, то тут теж складно щось усереднювати. Адже навіть невеликий готельчик високої “зірковості” може мати чималі витрати, пов’язані з пранням і прибиранням. Для створення додаткового комфорту в процесі їх проведення можуть послуговуватися різноманітними й доволі високовартісними засобами для миття та чищення, пральними порошками та ополіскувачами для білизни, ароматизаторами повітря для ванн і туалетних кімнат тощо. У бухгалтерському обліку ці засоби логічно кваліфікувати як матеріали з відображенням на субрахунку 209 “Інші матеріали”.

“Неосновні” основні засоби

Набагато складніше з декотрими технічними приладами (миючими пилососами й прально-сушильними машинами), які залучено до прально-прибирального процесу. Їх вартість (здебільшого понад 20 тис. грн) і строк використання (більше року2) на перший погляд позбавляють вибору — такі активи з огляду на податковий облік відповідають визначенню “основні засоби” згідно з пп. 14.1.138 ПКУ3. А бухгалтери, як відомо, часто й густо послуговуються вартісним “податковим” критерієм також і з бухобліковою метою.

Олеся ДЕЙНЕКА,
консультант газети “Все про бухгалтерський облік”