| Каталог статей |       | Спецвипуски |       Корисні посилання      
публікація з № 80 за 30.08.2021 р.

Щодо порядку подання податкової звітності

Коментар редакції опубліковано у газеті “Все про бухгалтерський облік” № 80 за 2021 р. на стор. 20.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

Лист від 05.07.2021 р. № 15125/6/99­00­04­01­03­06

Державна податкова служба України на виконання Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики від 23.06.2021 № 04­32/10­2021/207594 (вх. ДПС № 601/2 від 24.06.2021) розглянуло звернення громадської організації “Всеукраїнський бухгалтерський клуб” від 10.06.2021 № 101­4 ВБК, щодо порядку подання податкової звітності, зокрема стосовно кількості звітних декларацій, якщо земельні ділянки розташовані в одній об’єднаній територіальній громаді, але не території різних населених пунктів, та щодо того, який код КОАТУУ зазначається в таких деклараціях (ОТГ чи населеного пункту), в межах компетенції повідомляє.

Податковим кодексом України (далі — Кодекс), передбачено, що плата за землю сплачується за місцезнаходженням земельної ділянки і зараховується до відповідного місцевого бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (п. 10.5 ст. 10, п. 287.4 ст. 287 Кодексу).

Форма Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі — декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 № 9).

У рядку 7 Декларації зазначається “Код органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної(их) ділянки(ок) за КОАТУУ”. Для кожного такого органу складається окрема Декларація.

Згідно з частиною першою ст. 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (далі — Закон) органи місцевого самоврядування — сільські, селищні, міські ради, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Населений пункт є адміністративно­територіальною одиницею і не є органом місцевого самоврядування (ст. 1 Закону).

Таким чином, платник плати за землю — власник декількох земельних ділянок, що розташовані у населених пунктах, територія яких входить до однієї територіальної громади, подає до відповідного контролюючих органу одну Декларацію.

При цьому відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Кодексу платник плати за землю підлягає ре­єстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцем розташування рухомого та нерухомого майна, об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

В. о. Голови Євген ОЛЕЙНІКОВ