газета “все про бухгалтерський облік”
Засновник нашого новоствореного товариства вносить на рахунок власні кошти, за які має бути придбано обладнання для виробничої діяльності.
Чи виникає податковий кредит за придбаним обладнанням, якщо підприємство ще нічого не продає та доходу не отримує?
Запитання з редакційної пошти
ВІДПОВІДЬ: Авжеж, за наявності зареєстрованої податкової накладної відображати податковий кредит цілком можливо. Пояснимо.
Ситуація, коли засновник “закидає” кошти на рахунок новоствореного підприємства, досить типова. Адже юрособа-новачок повинна звідкись узяти грошовий ресурс для старту. Та й у підприємств, які вже тривалий час ведуть свою діяльність, інколи виникає потреба в обігових коштах. Тому таке поповнення від засновника найчастіше оформляють у вигляді поворотної фіндопомоги. Її оформленню та обліку присвячено тему номера в газеті “Все про бухгалтерський облік” № 69 за 2019 р.
У будь-якому разі після отримання грошей від засновника підприємство може робити різнопланові придбання. А вхідний ПДВ за такими покупками має всі шанси потрапити до податкового кредиту, якщо в покупця буде належним чином оформлена та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна від постачальника. Адже один із головних постулатів закарбовано в п. 198.2 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) і звучить він так: до податкового кредиту відносять суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.
Водночас нарахування податкового кредиту здійснюють незалежно від того, чи почали придбані товари/послуги й основні фонди використовувати в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності платника ПДВ протягом звітного податкового періоду (п. 198.3 ПКУ). А також незважаючи на те, чи здійснював платник ПДВ оподатковувані операції протягом відповідного звітного податкового періоду. Інакше кажучи, право на податковий кредит виникає в платника ПДВ за замовчуванням.
Інша річ, що призначення здійсненої покупки може запустити механізм нарахування компенсуючих податкових зобов’язань із п. 198.5 ПКУ. Зокрема, якщо придбання призначено для використання в операціях, що не є госпдіяльністю платника (абз. “г”).
У ситуації, яку ми розглядаємо, йдеться про придбання виробничого обладнання, а саме призначеного для виготовлення продукції. А це, відповідно, означає, що трішки згодом воно послужить у госпдіяльності підприємства.
Тут саме час нагадати, що господарською іменують діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і провадиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи (пп. 14.1.36 ПКУ). Акцентуємо, що йдеться про діяльність, спрямовану на отримання доходу, а не ту, яка приносить дохід саме цієї миті.
Норми ПКУ не узалежнюють права на податковий кредит від факту продажу товару. Тому жодних перешкод для відображення податкового кредиту ще до старту продажів товару на підприємстві немає.
Заразом вхідна податкова накладна не втрачає своєї здатності підтверджувати податковий кредит протягом 1095 днів із дати її складання (п. 198.6 ПКУ). Тож новостворене підприємство, яке на початку своєї діяльності не бажає подавати декларацію з мінусовим ПДВ, цілком може “притримати” податкову накладну на виробниче обладнання до кращих часів, тобто до тих звітних періодів, в яких за операціями постачання будуть нараховані податкові зобов’язання.
Та, як ми вже пояснили, нагальної потреби в цьому немає. Тож цілком правомірно декларувати податковий кредит у періоді придбання обладнання, а не, як-то кажуть, тягнути кота за хвіст.
Наталія БОБРИК, консультант газети
“Все про бухгалтерський облік”
#ПДВ, #дохід, #ПодатковийКредит