Відсутність калькуляції ще не привід сумніватися у витратах

(постанова Другого апеляційного адмінсуду від 11.11.2020 р. у справі № 816/4677/15)

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

<…>

Разом з тим, суд зазначає, що чинне законодавство не містить визначення поняття “калькуляція” і відповідно не вимагає оформлення такого документа.

[1] Про те, що податківців вправі вимагати надання калькуляцій, уже ніхто не сперечається. Адже, зокрема, у пп. зараз 20.1.2 ПКУ мовиться, що перевіряльники для здійснення функцій, визначених законом, мають право отримувати безоплатно від платників, серед іншого, іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом. Саме в таке розмите формулювання «іншої інформації» калькуляція вписується беззаперечно. Та й самі податкові мужі не раз прямо говорили, що вправі претендувати на отримання калькуляцій (див., наприклад, лист ДПСУ від 29.03.13 р. № 1870/А/22-2314).