Чи можна плату за субліцензійним договором віднести до роялті

(постановавід 15.07.2021 р. у справі № 826/1984/17)

Із системного аналізу викладених правових норм вбачається, що податковим законодавством регламентовано спеціальний правовий режим оподаткування роялті, який, зокрема, передбачає виключення різниці, згідно з пп. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 ПК України, у разі оподаткування відповідних операцій податком на прибуток та відображення їх за правилами бухгалтерського обліку.

При цьому з визначення поняття роялті, наведеного у ПК України, а також норм цивільного законодавства, якими визначається безпосередньо правова природа такого виду ліцензійної винагороди, вбачається, що платежі підприємства за користування програмним забезпеченням за субліцензійним договором, за яким підприємство не є кінцевим споживачем такого забезпечення, і за умови, що договір не передбачає передання права на розповсюдження примірників програмної продукції, є саме роялті в розумінні, зокрема, пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

Аналогічні правові висновки викладені в індивідуальній податковій консультації від 13.05.2020 № 1969/6/99-00-07-02-02-06/ІПК, яка була надана ДПС України позивачу на його звернення.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з приписами ст. ст. 52, 53 ПК України індивідуальна податкова консультація (далі — ІПК) є обов’язковою для застосування платником і виключає можливість притягнення його до відповідальності в разі, якщо він діяв відповідно до її висновків.

Отже, за наявності висновків індивідуальної податкової консультації, наданої позивачу ДПС України, предметом розгляду якої було саме питання поширення правового режиму роялті на платежі позивача за користування програмним забезпеченням за субліцензійними договорами від 01.01.13 № ПЗ_01-13/676 та від 21.10.15 № МД_Л/15-456, та законодавчо встановленого обов’язку платника податків для її застосування, що виключає можливість притягнення його до відповідальності в разі, якщо він діяв відповідно до її висновків, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо протиправності прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення № 0000401401 та наявності правових підстав для його скасування.

Із повним текстом постанови Верховного Суду від 15.07.2021 р. у справі № 826/1984/17 можна ознайомитися за посиланням.

#СудовіРішення, #АдмініструванняПодатків