Особливості трудових відносин під час війни: роз’яснює Держпраці

Як виплачувати зарплату працівникам,
якщо в роботодавця з об’єктивних причин
немає можливості її нарахувати?

ВІДПОВІДЬ: Відповідно до статті 10 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором. Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.

Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.

Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.

Якщо неможливо своєчасно виплатити заробітну плату внаслідок ведення бойових дій, строк її виплати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.

Управління Держпраці у Вінницькій обл.

Що робити з працівниками,
які залишили місце проживання
і переїхали до іншої області або за кордон?

ВІДПОВІДЬ: Якщо специфіка виконання роботи передбачає можливість її здійснення віддалено, за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, роботодавцю доцільно ухвалити рішення про переведення працівника на дистанційну роботу.

Якщо такої можливості немає — працівнику можуть бути надані відпустки, в тому числі і без збереження заробітної плати.

У разі якщо роботодавець працівника не провадить діяльності у зв’язку із воєнними діями — всім працівникам, незалежно від місця їх знаходження, встановлюється простій або трудовий договір може бути призупинений (ст. 13 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”).

Якщо простій не оголошувався, місце знаходження працівника невідоме, трудових обов’язків він не виконує — доцільно обліковувати його відсутність, як відсутність з нез’ясо­ваних причин. Але така відсутність не може виявитися підставою для звільнення працівника за прогул.

Управління Держпраці у Вінницькій обл.

Чи може працівник, якого відсторонено
через нещеплення від коронавірусу,
виконувати свою роботу

Як вчинити з працівниками, відстороненими від роботи у зв’язку з відмовою від обов’язкового щеплення від COVID-19?

ВІДПОВІДЬ: Наказом Міністерства охорони здоров’я від 25 лютого 2022 р. № 380, зареєстрованим в Мін’юсті України 26.02.2022 р. за № 256/37592 (набув чинності 01.03.2022 р.), зупинено дію наказу МОЗ “Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням” від 04.10.2021 р. № 2153 до завершення воєнного стану в Україні.

Отже, усі накази про відсторонення працівників у зв’язку з відмовою або ухиленням від вакцинації належить визнати такими, що втратили чинність з 01.03.2022 р. Відсторонені працівники мають бути допущені до виконання роботи за укладеним трудовим договором.

Управління Держпраці у Житомирській обл.

Чи може отримувати зарплату працівниця,
яка сидить вдома з дітьми

Працівниця має неповнолітніх дітей, дитсадки не працюють, а залишити їх немає з ким. Яку заяву писати, щоб бути з дітьми і не втратити заробітку?

ВІДПОВІДЬ: Такої можливість законодавство про працю не передбачає. Водночас роботодавець може надати таким працівникам відпустки — як щорічні, так і додаткові, або без збереження заробітної плати. За можливості виконання роботи поза приміщеннями роботодавця дозволено також оформити надомну або дистанційну роботу.

Управління Держпраці у Житомирській обл.

Чи зобов’язаний працівник виконувати свої трудові обов’язки під час простою?

ВІДПОВІДЬ: Працівник, щодо якого запроваджено оформлений наказом керівника простій, не виконує своїх трудових обов’язків, передбачених трудовим договором.

Управління Держпраці у Київській обл.

Працівник не може дістатися до роботи.
Чи можна прийняти на його місце іншого

Якщо підприємству бракує працівників (по­їхали, не можуть дістатися до роботи тощо), як можна взяти інших на їх місце?

ВІДПОВІДЬ: З метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у т.ч. внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися до іншої місцевості, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місце­знаходження яких тимчасово невідоме, роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.

Управління Держпраці у Київській обл.

Хто затверджує рішення про зупинення дії трудового договору?

ВІДПОВІДЬ: Ініціатором зупинення трудового договору можуть бути як роботодавець, так і працівник.

Про зупинення дії трудового договору роботодавець та працівник, за можливості, мають повідомити один одного в будь-який доступний спосіб.

Управління Держпраці у Львівській обл.

Чи можливо застосовувати працю жінок
на важких роботах під час воєнного стану
в Україні?

ВІДПОВІДЬ: Так, можливо. На період дії воєнного стану дозволено застосування праці жінок за їхньої згоди на підземних, важких,
а також роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці.

Про це зазначено у ст. 9 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” від 15.03.2022 р. № 2136-ІХ (далі — Закон).

Водночас ст. 9 Закону унормовує, що заборонено застосування праці на важких роботах вагітних жінок і жінок, які мають дитину віком до одного року.

Управління Держпраці в Одеській обл.

Перенесення вихідних
під час воєнного стану

Як переносять вихідні під час воєнного стану?

ВІДПОВІДЬ: Згідно зі ст. 73 КЗпП України одним зі святкових днів у році є Великдень (Пасха), який припадає на неділю.

Відповідно до ст. 67 КЗпП, якщо святковий або неробочий день збігається з суботою чи неділею, то вихідний переносять на наступний після святкового або неробочого день. Себто 25 квітня (понеділок) мав би бути вихідним.

Одначе Закон України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” від 15.03.2022 р. № 2136-IX (далі — Закон № 2136-IX) встановив додаткові правила на час війни.

Так, у ч. 6 ст. 6 Закону № 2136-IX закарбовано ось таке спеціальне правило: “у період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частини першої статті 65, частин третьої — п’ятої статті 67 та статей 71—73 (святкові і неробочі дні) КЗпП України”.

А це означає, що в період воєнного стану не діють зазначені вище статті КЗпП України. Отже, офіційних святкових та неробочих днів немає. Тож за цими загальними правилами, встановленими Законом № 2136-IX, під час війни працювати маємо в понеділок, 25 квітня 2022 р., з оплатою праці як у звичайний (не святковий) робочий день.

Управління Держпраці в Одеській обл.

Як ФОПу розірвати трудовий договір
з найманим працівником?

ВІДПОВІДЬ: Президент України видав Указ “Про загальну мобілізацію” від 24.02.2022 р. № 69/2022, згідно з яким на всій території України оголошено загальну мобілізацію.

Якщо ФОП-роботодавець забажає розірвати трудові договори з найманими працівниками, то у нього є можливість припинити трудові відносини на підставі п. 10 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП).

Відповідно до п. 10 ст. 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення терміну його чинності власник або уповноважений ним орган можуть розірвати у разі призову чи мобілізації власника-фізособи під час особливого періоду.

Згадана вище норма може застосовуватися тільки під час особливого періоду та у разі мобілізації ФОПа-роботодавця. Наведеної норми не використовують, якщо ФОП — доброволець у лавах тероборони.

Законодавство не встановлює обов’язку ФОПа-роботодавця заздалегідь повідомляти працівника про припинення трудового договору за п. 10 ст. 40 КЗпП. Також законодавство не передбачає виплати вихідної допомоги найманим працівникам у разі звільнення за п. 10 ст. 40 КЗпП.

Нагадуємо, що причини припинення трудового договору, перелічені у ст. 40 КЗпП, є підставами звільнення з ініціативи роботодавця.

Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 на території України введено воєнний стан із 24.02.2022 р. строком на 30 діб. Наразі Законом № 2119-IX дію воєнного стану продовжено на 30 діб — до 25.04.2022 р.

24 березня 2022 р. набув чинності Закон України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”. Він встановлює нові правила організації трудових відносин в умовах воєнного стану усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізособами.

Так, у період дії воєнного стану Закон передбачає можливість розірвання трудового договору з працівником з ініціативи роботодавця (ст. 40 та ст. 41 КЗпП). Натомість відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 2136-ІХ у період дії воєнного стану допустимо звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також під час пере­бування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, що настає за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непраце­здатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

Тому роботодавець не може звільнити за п. 10 ст. 40 КЗпП захищені категорії населення, перелічені у ст. 184 КЗпП, мобілізованих, а також працівників у відпустці й у яких настала тимчасова непрацездатність.

У ч. 2 ст. 47 КЗпП зазначено, що у разі призову власника-фізособи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб з-поміж резервістів в особливий період такий власник-фізособа має виконати свої обов’язки, визначені цією статтею, протягом місяця після звільнення з такої військової служби без застосування санкцій та штрафів.

У ФОПа-роботодавця не зникає обов’язку щодо видачі копії наказу про звільнення та виплати всіх коштів, які належали працівнику в день звільнення.

Загалом звільняти працівників у зв’язку з мобілізацією фізособи-підприємця, який використовує найману працю, є правом, а не його обов’язком.

Управління Держпраці у Рівненській обл.

Якщо тривалість відпустки
понад 24 календарних днів,
то чи втрачає працівник на неї право?

ВІДПОВІДЬ: Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше ніж 24 календарних днів, то різниця днів відпустки не втрачається, позаяк її належить надати після закінчення дії воєнного стану.

Управління Держпраці у Рівненській обл.

#ВоєннийСтан, #ТрудовіВідносини, #зарплата, #ТрудовийДоговір