Підприємець — єдинник ІІ групи надав послуги відрядженому працівникові юрособи: чи є порушення
Чи порушуються умови перебування в другій групі платника ЄП ФОП, яка надала послуги працівнику ЮО, що перебував у відряджені?
Відповідь: Відповідно до пп. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 р. № 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), до платників єдиного податку, що належать до другої групи, входять фізичні особи — підприємці, які провадять господарську діяльність з надання послуг, у т.ч. побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
- обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Дія пп. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб — підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до інтернет-мережі, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи — підприємці належать суто до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
Для юридичних осіб відповідно до абз. 1 пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом обкладення податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. № 318, зі змінами та доповненнями, витрати на відрядження можуть включатися до складу загальновиробничих, адміністративних витрат, витрат на збут або інших операційних витрат.
З урахуванням норм пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ витрати на відрядження, зазнані фізичною особою, яка перебуває у трудових відносинах зі своїм роботодавцем, мають відшкодовуватися в межах фактичних витрат на проїзд (у т.ч. перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (зокрема, на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, у т.ч. будь-які збори і податки, обов’язкові до сплати у зв’язку зі здійсненням таких витрат.
Водночас зазначені витрати не об’єкт обкладення податком на доходи фізичних осіб за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у т.ч. електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов’язковість передбачено правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за усіма видами транспорту, в т.ч. чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, які надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, у т.ч. бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.
З огляду на викладене вище, якщо фізичною особою — підприємцем — платником єдиного податку другої групи надано послуги працівнику юридичної особи під час відрядження, і вартість послуг оплачується особисто таким працівником, то порушення умов перебування на другій групі платника єдиного податку не виникає.
Однак, якщо оплата вартості послуг надходить на рахунок фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку другої групи від юридичної особи, яка не є платником єдиного податку, за найманого працівника, що перебуває у відрядженні, то порушуються умови перебування фізичної особи — підприємця в другій групі платника єдиного податку.
Категорія 107.01.01
#ФОП, #відрядження