Поезія. “Після трощі з повороту біля Милої…”

Після трощі* з повороту біля Милої**

В комі чоловік і жінка — місяць, другий…

Лікарі, людською й вмовленою силою,

Їх, лежачих поряд, зводять, трусять, будять.

…Діти плачуть, дива просять і не знають,

Як це батько, ідеальний за кермом,

Міг розбитися і сам, і мамцю сяйну

Замотати в нерухоме у рядно…

І в один з хрипки́ х передобідніх, плинних —

Із лікарні… бум, гуп, йюй, що… відійшла

Неопритомленою неня… Скрегіт в стіни,

В стіл, спокійливе, сильніший млямив: “Ша…”

…З лікарні, за хвилин п’ятнадцять, знову дзвоник.

Взяли́ : 

— Ми знаємо?.. Що — далі? …що? як? …як?..

— Сказали: і татусь пішов за нею сходами

Наверх в долини доживаючих в серцях.

P.S.

Де людно, моторошно переповідається

Про небезпечний виверт з Милої, за тіні.

І кожен згадує своє.., заприсягальниці,

Перепов’язанність, примарне, зто́ госвітнє.

10.11.2020 р.

Київський поет Євгеній Юхниця
Щодня о 12:00 нове на сайтi
http://www.poetryclub.com.ua/
Надсилайте свої рiзноманiтнi твори!
Продаж книг поета Є. Юхниці