Утримання дводенного заробітку працівника на потреби ЗСУ: облікові наслідки

З початком війни кількість охочих допомогти українським військовим зростає у прогресії. Підтримати армію можна через численні благодійні фонди, волонтерські організації та ін. Перераховують гроші армії й напряму — на спецрахунок для збору коштів НБУ, рахунки Міноборони України, військових частин й установ тощо. Однак нинішня практика свідчить, що популярний і зручний спосіб допомоги силам ЗСУ — делегувати роботодавцю повноваження перерахувати частину заробітку працівника. Які нюанси документального оформлення такої операції та її обліку? Розберімося разом.

Юлія ПОПІВНЯК,
к.е.н., доцент кафедри обліку і аудиту Львівського національного
університету ім. І. Франка, м. Львів

Список використаних нормативно-правових актів:

1. КЗпП — Кодекс законів про працю України.

2. ПКУ — Податковий кодекс України.

3. Закон про оплату праці — Закон України “Про оплату праці” від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.

4. Закон про ЄСВ — Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 08.07.10 р. № 2464-VI.

5. Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

6. ДСТУ 4163:2020 — Національний стандарт ДСТУ 4163:2020 “Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів”, затверджений наказом ДП “УкрНДНЦ” від 01.07.2020 р. № 144.

#ВоєннийСтан, #зарплата, #бухоблік, #ПодатковийОблік