Зустрічаємо Новий рік: час переглянути облікову політику

Новий рік — час, коли підбивають підсумки і ставлять нову мету. У метушні та святах не забудьте приділити увагу обліковій політиці. Оповімо, чи обов’язково її змінювати та як це правильно зробити.

Облікова політика — це зовсім не те, що можна дозволити собі спустити на гальмах, якщо ви маєте справу з бухгалтерією. За ч. 1 ст. 1 Закону про бухоблік1, п. 3 р. I НП(З)БУ “Загальні вимоги до фінансової звітності” облікова політика — це сукупність принципів, методів і процедур, які використовує підприємство для ведення бухобліку, складання та подання фінзвітності. Себто це ті опори й напрямні, на яких будується бухоблік і фінзвітність конкретного, окремо взятого підприємства.

Установити облікову політику підприємство має самотужки, узгодивши свій вибір із власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до статутних документів (ч. 5 ст. 8 Закону про бухоблік). Кінцевий результат закарбовують у розпорядчому документі. Так само з власником або уповноваженою особою узгоджують зміни до облікової політики (п. 1.2 р. I Методрекомендацій № 635).

Безумовно, облікова політика окремо взятого підприємства — це не щось поетично абстраговане. Вона повинна ґрунтуватися на Законі про бухоблік, нацстандартах (міжнародних стандартах) та інших нормативно-правових актах у царині бухобліку. Якщо такі нормативно-правові акти дораджують одноваріантні методи оцінки, обліку або процедур, їх до розпорядчого документа про облікову політику включати недоцільно, утім і не заборонено (п. 1.3 р. I Методрекомендацій № 635). Заборонено лишень змінювати за допомогою облікової політики одноваріантні приписи.

А якщо нормативно-правові акти пропонують вибір із кількох варіантів оцінки, обліку або процедур, його потрібно не тільки зробити, а й зафіксувати в обліковій політиці. Вона також повинна зважати на організаційно-правову форму підприємства, галузеві особливості, обсяги виробництва тощо.

Ірина МИХАЙЛОВА,
консультант газети “Все про бухгалтерський облік”