Вихід із тіні, або аналіз проєкту податкових новацій для сільгоспвиробників

(Інтерв’ю з головою Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Миколою Сольським.)

Микола Сольський, голова Комітету Верховної Ради
України з питань аграрної та земельної політики

Миколо Тарасовичу, законопроєкт викликав бурхливу реакцію в соцмережах і вже встиг обрости міфами. Скажіть, будь ласка, новий закон — це введення додаткового податку чи встановлення мінімальної планки?

М. Т.: Законопроєкт № 3131 та його доопрацьована версія № 3131-д (проєкт Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції” від 14.07.2020 р.) не передбачають запровадження нових податків. Проєкт передбачає встановити мінімальний обсяг податків, які необхідно сплачувати з 1 га сільгоспземель. Це стосується єдиного податку 4 групи або податку на прибуток, ПДФО з орендної плати за землю, ПДФО із зарплати працівників, ЄСВ і військового збору, а також військового збору з орендної плати.

Такий мінімум податків називається поставленим податковим зобов’язанням (далі — ППЗ). Проєкт передбачає поставлене зобов’язання в розмірі 4,5% від нормативної грошової оцінки (НГО). ППЗ розраховуватиметься за кожною конкретною земельною ділянкою окремо, але за НГО, яка не вища за середню по області. За середньої НГО по Україні 27 тис. грн із 1 га це становитиме 1215 грн на рік.

Землекористувачі, котрі працюють добросовісно, уже наразі сплачують із 1 га більше ніж 2000—3000 грн податків і зборів на рік. Тому добросовісний платник податків додатково нічого не платитиме.

Якщо власник або користувач сплатить менший обсяг податків (а саме єдиний, земельний податок, податок на прибуток, ПДФО, військовий збір), ніж величина ППЗ, то він зобов’язаний доплатити різницю.

Таким чином, для всіх добросовісних платників податків таке зобов’язання взагалі не вплине на розмір податків, які вони сплачують. А для тіньовиків виникне обов’язок доплатити.

За приблизними розрахунками для однієї фізособи-землевласника мінімальний платіж становитиме близько 6000 грн. Чи не призведе це до ситуації, коли громадянам вигідніше здавати землю в оренду, ніж обробляти її самостійно?

М. Т.: Ні, не призведе.

Від нарахування ППЗ звільняються фізособи — власники незначних за розміром земельних ділянок (присадибні, для садівництва, дачні, для особистого селянського господарства до 1 га). Одного гектару землі абсолютно достатньо для власного господарства. Усе, що більше, — це вже комерційна діяльність, з якої потрібно сплачувати податок.

ППЗ застосовуватимуть із 1 січня 2022 року за 2021 рік.

Щодо розміру ППЗ. Для сімейних фермерських господарств передбачено перехідний період у 2 роки за ставки 0%; наступні роки понижена ставка — 2%; пасовища, городництво — 1%. Загальний розмір ППЗ підніматиметься поступово: у 2022 р. за 2021 р. — 3%, у 2023 р. за 2022 р. — 3,5%, у 2024 р. за 2023 р. — 4%.

Загальний розмір ППЗ — 4,5% (1215 грн на рік).

Тому незрозуміло, звідки взялася цифра в 6 тис. грн. Це, швидше, міф або маніпуляція. Якщо взяти розмір середнього паю 2,7 га, то це приблизно 3280 грн. Відповідно, якщо ділянка менша або більша, то і ППЗ буде пропорційно меншим або більшим.

Згідно з проєктом мінімальний розрахунковий податок стосуватиметься і юросіб — користувачів земділянок сільгосппризначення. Поясніть, будь ласка, як це працюватиме для них?

М. Т.: Передусім це стосуватиметься саме юросіб та інших орендарів, а не самих власників земельних ділянок.

Власне, проєкт якраз і спрямований на боротьбу з “тіньовою” орендою, “тіньовим” обробітком. Під “тіньовим” обробітком землі мається на увазі виготовлення сільгосппродукції на земельних ділянках, що фактично орендуються, але за якими не оформлюють та/або не реєструють договорів оренди. У такому разі орендна плата виплачується готівкою, з неї ПДФО та військового збору не сплачують. Як наслідок, вирощеної продукції за такою схемою не декларують та не оподатковують, а також продають за готівку. Заробітна плата в цій сфері аналогічно перебуває в тіні.

За наявності обов’язку сплачувати податки до розміру ППЗ власник земділянки вже не захоче здавати її “в сіру”, а тому віддасть свою ділянку в оренду добросовісному платнику податків, або ж “сірому” орендарю доведеться вийти з тіні.

Саме на орендаря покладається обов’язок сплачувати податки до мінімального рівня ППЗ. Юрособи та інші землекористувачі під час подання декларацій із єдиного податку 4 групи або податку на прибуток подаватимуть власний розрахунок ППЗ, який, відповідно до даних Держземкадастру та інформації, отриманої від органів місцевого самоврядування, перевірятиме податковий орган. У платника буде період для усунення неточностей і проведення звірянь. Якщо сума сплачених землекористувачем податків (а саме єдиного, податку на прибуток, ЄСВ, ПДФО, військового збору) буде меншою ніж розмір поставленого податкового зобов’язання, такий користувач зобов’язаний доплатити різницю.

Здебільшого ОТГ мають не надто багато форм для наповнення власного бю­джету. Одна з основних — земля сільгосп­призначення. Чи буде цей податок залишатися в сільській місцевості й знову-таки працювати на місцеву громаду?

М. Т.: Знову наголошую, що проєкт не передбачає запровадження нових податків. Ба більше, сільгоспвиробники, які сплачують податки, узагалі нічого не доплачуватимуть. Це вплине лише на “сірих” виробників.

А ось ОТГ ідею цього законопроєкту підтримують. Левова частка податків, що не сплачуються за тіньового обробітку, — це єдиний податок 4 групи, ПДФО з орендної плати за землю, а також із зарплати працівників. Оскільки єдиний податок повністю зараховується до бюджету місцевого самоврядування, а 60% ПДФО залишається в бюджетах територіальних громад, то ці надходження для ОТГ будуть значними та відчутними.

Для розуміння проблеми: у тіньовому обробітку перебуває понад 8 млн га, а ненадходження до бюджетів перевищує 10 млрд грн щороку.

Миколо Тарасовичу, декілька слів читачам газети.

М. Т.: Хотів би ще наголосити: проєкт передбачає, що при визначенні права на отримання пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу до середньомісячного сукупного доходу сім’ї не включаються доходи, отримані громадянами від реалізації власної сільськогосподарської продукції, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінзарплати. Тобто прийняття цього законопроєкту на призначення субсидій громадянам не вплине. А всім читачам хочу побажати наснаги в роботі та хорошого настрою!