Щодо застосування ст. 617 ЦК України до відносин із виплати заробітної плати

Велика Палата Верховного Суду розглянула справу, предметом якої є питання наявності підстав для стягнення на користь працівника з відповідача-роботодавця (виробничі потужності якого розташовані на території проведення АТО) невиплаченої заробітної плати.

Ця справа була ініційована особою, яка звернулася в межах справи про банкрутство з позовом до ПрАТ “ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу” про стягнення невиплаченої заробітної плати та грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки.

Суд першої інстанції позов задовольнив повністю. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості з виплати заробітної плати. Розглядаючи касаційну скаргу відповідача, Велика Палата ВС залишила постанову апеляційного суду без змін.

Відповідач стверджував, що звільнення позивача зумовлене забезпеченням безпеки працівників у зв’язку з тим, що в березні
2017 року підприємство захопили невідомі озброєні особи. Це підтверджує науково-правовий висновок Торгово-промислової палати України. Відповідач вважає такі події обставинами непереборної сили, які знівелювали можливість ПрАТ “ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу” виконати свої зобов’язання відповідно до статей 47, 83, 115, 116 КЗпП України перед звільненим працівником.

ВП ВС констатувала, що норми трудового законодавства (зокрема, ч. 3 ст. 15 Закону України “Про оплату праці”, ч. 5 ст. 97 КЗпП України) свідчать про пріоритет виплати заробітної плати перед іншими виплатами та про підвищену захищеність таких виплат.

Закон покладає на підприємство, установу, організацію обов’язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов’язку настає відповідальність, установлена ст. 117 КЗпП України. Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв’язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.

ВП ВС зауважила, що нормами трудового законодавства не передбачено підстав для звільнення роботодавця від виплати працівникові заробітної плати в разі наявності обставин непереборної сили.

За ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за таке порушення, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Виплата заробітної плати працівнику — це обов’язок роботодавця. Заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано. Обов’язок роботодавця виплатити працівнику заробітну плату не є відповідальністю в розумінні ст. 617 ЦК України, від якої може бути звільнений роботодавець унаслідок випадку або непереборної сили.

Отже, положення ч. 1 ст. 617 ЦК України не можуть бути підставою для звільнення ПрАТ “ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу” від обов’язку виплатити позивачу невиплачену заробітну плату.

Також ВП ВС зазначила, що оскільки виплата заробітної плати працівнику — це обов’язок роботодавця, то ст. 10 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” не може застосовуватися до правовідносин щодо виплати заробітної плати.

З огляду на висновки, викладені в цій постанові, ВП ВС відступила від висновку Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі ВС у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 243/2071/18 про те, що заробітна плата є відповідальністю в розумінні ст. 617 ЦК України, від якої роботодавець може бути звільнений унаслідок випадку або непереборної сили.

Постанова ВП ВС від 26 жовтня 2022 року у справі № 905/857/19 (провадження № 12-56гс21).

За матеріалами Верховного Суду

#зарплата, #ТрудовіВідносини, #відповідальність