Про підтвердження нарахування та розрахунку пені у разі наявності заборгованості за бюджетною позичкою
Правові підстави нарахування та розрахунку пені підтверджують обставини щодо наявності заборгованості за бюджетною позичкою, підстави та час її виникнення, а також договори про надання бюджетної позички, акти передачі-прийому заборгованості за бюджетною позичкою, розрахунками пені тощо.
11 квітня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Державного підприємства “Стрийський комбінат хлібопродуктів № 1” Державного агентства резерву України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року у справі № 380/6944/20 за позовом Головного управління Державної податкової служби у Львівській області до Державного підприємства “Стрийський комбінат хлібопродуктів № 1” Державного агентства резерву України про стягнення коштів за протермінованою заборгованістю за бюджетними позичками.
Обставини справи
Головне управління Державної податкової служби у Львівській області звернулося до адміністративного суду з позовом до Державного підприємства “Стрийський комбінат хлібопродуктів № 1” Державного агентства резерву України про стягнення коштів за протермінованою заборгованістю за бюджетними позичками. Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом у зв’язку з несплатою зобов’язань за бюджетними позичками.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, було задоволено адміністративний позов, стягнуто з Державного підприємства “Стрийський комбінат хлібопродуктів № 1” Державного агентства резерву України до Державного бюджету України кошти за простроченою заборгованістю за бюджетними позичками. Суди попередніх інстанцій вказали, що податковий орган не має обов’язку перевіряти правомірність та обґрунтованість заборгованості. Підставою для звернення контролюючого органу до суду з позовом щодо стягнення з боржника суми простроченої заборгованості перед державою за кредитами/позиками, залученими державою, є відповідне подання органу Державної казначейської служби, яке вноситься до контролюючого органу через 30 календарних днів після настання строку платежу, не сплаченого боржником.
На переконання судів попередніх інстанцій, обов’язок доказування відсутності простроченої заборгованості за бюджетними позичками в сумі, яка обліковується за даними органу Державної казначейської служби, покладається на відповідача, а позивач зобов’язаний підтвердити належними та допустимими доказами обставини, які стали підставою для звернення до суду з позовом щодо її стягнення.
Під час судового розгляду справи відповідач не навів жодного аргументу на заперечення факту отримання бюджетних позичок на закупівлю сільськогосподарської продукції за держконтрактом/замовленням, не надав будь-яких доказів сплати суми бюджетної позички, а також не заперечив суми боргу, який обліковується за підприємством відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 року № 174.
Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасувавши рішення судів попередніх інстанцій і направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Оцінка суду
Тільки первинні документи, які підтверджують факти здійснення господарських операцій і складені під час господарської операції, є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Тому належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також установлюють розмір заборгованості за бюджетною позичкою, можуть бути лише первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.
В описовій частині судових рішень попередніх інстанцій не зазначені обставини щодо наявності заборгованості за бюджетною позичкою, підстави та час її виникнення, не надано жодної оцінки наявним в матеріалах справи документам (договорам про надання бюджетної позички, актам передачі-прийому заборгованості по бюджетній позичці, розрахункам пені тощо), не перевірений розмір заборгованості з урахуванням пені, відсутні обґрунтування того, чи підтверджують документи у матеріалах справи наявність і розмір заявленої до стягнення заборгованості.
Мотивувальна частина постанови суду апеляційної інстанції не містить жодного покликання на укладені договори, за якими стягується заборгованість за бюджетними позичками, акти передачі-прийому заборгованості, інші документи обліку такої заборгованості, які б підтверджували її розмір. Суди попередніх інстанцій також не навели правові підстави нарахування пені, не перевірили правомірність і правильність розрахунку її розміру.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 11 квітня 2022 року у справі № 380/6944/20 можна ознайомитися за посиланням.
#пеня, #заборгованість, #БюджетнаПозика