Про скасування рішення щодо застосування штрафів та пені за несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ
Перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою, щоб зупинити застосування заходів впливу та стягнень до таких платників.
На розгляді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду перебувала зразкова справа № 812/292/18 щодо скасування рішення про застосування штрафних санкцій та застосування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску.
Обставини справи
Суть спору полягала у тому, що рішенням територіального органу Державної фіскальної служби України до комунальної установи, розташованої та зареєстрованої у податкових органах у зоні антитерористичної операції, були застосовані штрафні санкції та нарахування пені за невиконання обов’язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (далі — Закон № 2464-VI).
Зразковим рішенням від 30 березня 2018 року було задоволено позовні вимоги Обласної комунальної установи “Луганський центр підтримки молодіжних ініціатив та соціальних досліджень” до Головного управління Державної фіскальної служби України у Луганській області. Вказане судове рішення було залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 6 листопада 2018 року.
Оцінка суду
Велика Палата Верховного Суду врахувала правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, в рішенні від 14 жовтня 2010 року у справі “Щокін проти України” (заяви № 23759/03 та № 37943/06), щодо концепції якості закону, зокрема, доступності для зацікавлених осіб, чіткості та передбачуваності в застосуванні. У разі неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов’язків осіб у національному законодавстві органи зобов’язані застосувати підхід, найоптимальніший для цих осіб.
Надаючи правову оцінку обставинам цієї справи, Верховний Суд опирався на той факт, що перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону № 2464-VI.
Органи доходів і зборів, а також платники єдиного внеску під час здійснення своїх повноважень та обов’язків застосовують приписи зазначеного Закону, оскільки правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, передбачені саме цим Законом, норми якого є спеціальними порівняно з нормами Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”.
Факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція, є підставою для незастосування до таких платників заходів впливу та стягнення за невиконання обов’язків платника єдиного внеску.
Верховний Суд зазначив, що Закон № 2464-VI не скасовує обов’язків платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.
Безпідставними є покликання податкового органу на неподання позивачем у порядку Закону № 2464-VI заяви про звільнення від обов’язків, передбачених цим Законом, з огляду на те, що антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, триває, спірне рішення прийняте в період проведення цієї операції. Крім того, відповідальність урегульована окремою нормою пункту 9-4 розділу VIII зазначеного Закону. Вимоги щодо заяви платника єдиного внеску як підстави для звільнення від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою статті 6 цього Закону, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, не можна виймати з контексту норми, яка вимагає системного аналізу положень у сукупності статей 6, 25 і пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VI. Необхідність подання заяви обумовлена низкою підстав, зокрема, визнання безнадійною недоїмки, яка підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу. Таку заяву можна подати виключно після закінчення антитерористичної операції. Натомість звільнення від відповідальності передбачено безпосередньо у Законі, з огляду на його пряму дію та не потребує додаткового звернення, оскільки норма встановлює “незастосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій”, а також вона адресована особам, наділеним компетенцією застосовувати штрафні та фінансові санкції.
Детальніше з текстом рішення, ухваленого Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 30 березня 2018 року у справі № 812/292/18, можна ознайомитися за посиланням.
Із текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 6 листопада 2018 року можна ознайомитися за посиланням.
#ЄСВ, #штрафи, #пеня