Про наслідки заборгованості за векселями після ліквідації векселетримача
Вексель як актив не втрачає своєї правової сили внаслідок ліквідації векселетримача та може й надалі використовуватися в обігу. Заборгованість за такими векселями не може вважатися безнадійною кредиторською заборгованістю та не передбачає обов’язку включити її до інших доходів звітного періоду.
24 лютого 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду 19 жовтня 2021 року у справі № 809/4373/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Продовольча компанія “Екопродукт”” до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Обставини справи
Товариство з обмеженою відповідальністю “Продовольча компанія “Екопродукт””звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Контролюючий орган указав, що позивач мав включити до складу іншого доходу суми безнадійної кредиторської заборгованості за простими векселями, які обліковувалась за ліквідованими юридичними особами.
Згідно з актом перевірки позивача на бухгалтерському рахунку 511 “Довгострокові векселі видані в національній валюті” обліковується заборгованість за простими векселями (виданими на адресу наразі ліквідованих суб’єктів господарювання), строк погашення за якими станом на час проведення перевірки не настав, окрім 8 простих, строк платежу за якими настав (був пролонгований до 2035 року) і які були передані Державному підприємству “Технотранс”, про що позивач надав відповідні докази, а саме: угоду про зміну платежу та витяг з реєстру векселів.
Відповідач не досліджував і не спростував за результатами перевірчих заходів можливості їх подальшої участі у господарському обороті позивача як засобів платежу.
Рішенням суду першої інстанції було відмовлено в задоволенні позову. Суд першої інстанції погодився з висновками контролюючого органу про те, що позивач мав включити до складу іншого доходу суми безнадійної кредиторської заборгованості за векселями, які були обліковані за ліквідованими юридичними особами.
Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким задовольнив позовні вимоги в повному обсязі. Суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для включення до складу іншого доходу сум кредиторської заборгованості за простими векселями, оскільки строк сплати за такими векселями або не настав на час проведення податкової перевірки, або був пролонгований за додатковою угодою сторін.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення — без змін.
Оцінка суду
Вексель є інструментом комерційного кредиту, що виступає як відстрочення платежу за надані товари та послуги. Векселедавець не має можливості та не зобов’язаний отримувати відомості щодо обігу виданих векселів та передачі їх векселетримачем іншим особам.
Векселетримач може використовувати простий вексель у розрахунках зі своїми контрагентами шляхом переводу власної заборгованості на векселедавця. У такому разі припиняється право вимоги одного кредитора і виникає право вимоги в іншого кредитора.
Отже, вексель може і надалі використовуватися в обігу до закінчення строку платежу за ним. Вексель як актив не втрачає своєї правової сили внаслідок ліквідації векселетримача та може і надалі використовуватися в обігу.
Заборгованість за такими векселями не може вважатися безнадійною кредиторською заборгованістю та створювати обов’язок включити її до інших доходів звітного періоду.
У платника були відсутні підстави для включення сум кредиторської заборгованості до складу іншого доходу, оскільки така кредиторська заборгованість за простими векселями, виданими суб’єктам господарювання, припиненим шляхом ліквідації, не може вважатися безнадійною з дати реєстрації припинення зазначених суб’єктів (перших векселетримачів). Векселі як засіб платежу могли бути передані цими суб’єктами шляхом індосаменту іншим особам, які до дати настання платежу можуть пред’явити векселі до оплати.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 24 лютого 2022 року у справі № 809/4373/15 можна ознайомитися за посиланням.
#заборгованість, #векселі