Про встановлення методу оцінки фінансового зобов’язання у вигляді поворотної фінансової допомоги
Позикові кошти спочатку обліковуються за справедливою вартістю за вирахуванням витрат, понесених на проведення операції, а надалі обліковуються за амортизаційною вартістю з використанням методу ефективної процентної ставки.
20 січня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Славгородський арматурний завод” на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року у справі № 160/6107/19 за позовом Приватного акціонерного товариства “Славгородський арматурний завод” до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області як правонаступника) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Обставини справи
Загальна сума непогашеної поворотної фінансової допомоги, термін якої було продовжено до 31 грудня 2019 року, складала 5 608 000 грн. Контролюючий орган дійшов висновку, що зазначена кредиторська заборгованість є довгостроковою у зв’язку з пролонгацією кожного року строків її повернення на підставі додаткових угод, тому ці суми згідно з Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку підлягають дисконтуванню.
Водночас матеріали справи не містять жодних документів, які б підтверджували факт здійснення первісної оцінки отриманих позикових коштів та їх подальшого обліку згідно з правилами, закріпленими в обліковій політиці підприємства.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 28 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року, частково задовольнив позов, зокрема, визнавши протиправними та скасувавши податкове повідомлення-рішення в частині нарахування грошових зобов’язань з податку на прибуток приватних підприємств за податковим зобов’язанням в сумі 2997 грн та за штрафними санкціями в сумі 749,25 грн, а також податкове повідомлення-рішення в частині зменшення суми від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 176637 грн. У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що укладення додаткових угод і пролонгація зобов’язань фактично змінює умови первинного договору про надання поворотної фінансової допомоги та змінює статус заборгованості, тому спірні зобов’язання за своєю суттю станом на 31 грудня 2018 року є довгостроковими.
Суди попередніх інстанцій залишили поза увагою та оцінкою доводи платника, що його контрагент є акціонером підприємства позивача, тому отримана від нього поворотна фінансова допомога не впливає на фінансовий результат до оподаткування, а враховується безпосередньо у складі іншого додаткового капіталу.
Так, Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасувавши судові рішення судів попередніх інстанцій у частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в частині збільшення грошового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним зобов’язанням на 401312 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями — на 100328 грн; в частині зменшення суми від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток на 390301,11 грн, а також у частині розподілу судових витрат. Справу було направлено в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині судові рішення судів попередніх інстанцій були залишені без змін.
Оцінка суду
Суб’єкти господарювання, які ведуть бухгалтерський облік за правилами Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, подають у балансі фінансові зобов’язання за однією з двох оцінок: за справедливою вартістю; за амортизованою собівартістю (параграф 5.2.1 пункту 5.1 розділу 5 Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку 9 “Фінансові інструменти”). Первісна оцінка фінансового зобов’язання здійснюється за їхньою справедливою вартістю (параграф 5.1.1 пункту 5.1 розділу 5 Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку 9 “Фінансові інструменти”). Приписи пункту 9 Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку 39 “Фінансові інструменти: визнання та оцінка”, які визначають поняття “амортизованої собівартості фінансового активу або фінансового зобов’язання”, свідчать, що при обранні суб’єктом господарювання указаного виду оцінки застосовується ефективна ставка відсотка, яка передбачає дисконтування фінансового зобов’язання (тобто приведення майбутньої вартості грошового потоку до теперішньої). Справедливу вартість визначають Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку 13 “Оцінка справедливої вартості”.
Установлюючи на підставі відповідної фінансової звітності обраного суб’єктом господарювання методу оцінки фінансового зобов’язання у вигляді поворотної фінансової допомоги, помилковим є застосування до спірних правовідносин приписів Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку 37 “Забезпечення: умовні зобов’язання та умовні активи”. У цьому разі поворотна грошова допомога не може бути розцінена як забезпечення, оскільки надана на відповідний строк у визначеній грошовій сумі. Позикові кошти спочатку обліковуються за справедливою вартістю за вирахуванням витрат, понесених на проведення операції, а надалі обліковуються за амортизаційною вартістю з використанням методу ефективної процентної ставки.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 20 січня 2022 року у справі № 160/6107/19
можна ознайомитися за посиланням.
#ФінансоваДопомога, #ФінансовіЗобов’язання