Строки оскарження рішень податкової: 1095, 30 днів, 3 чи 6 місяців
Якщо говорити про строки оскарження рішень органів ДПС, зокрема податкових повідомленьрішень (далі — ППР), то ця тема стала актуальною ще в період введення в дію Податкового кодексу України (далі — ПКУ). Річ у тім, що ст. 56 ПКУ містить дві норми, які порізному визначають строк оскарження рішень контролюючих органів. А враховуючи, що оскарження дій податківців підлягає розгляду в судах адміністративної юрисдикції, постає запитання, чи застосовується до нього обмежувальний строк подання адміністративного позову.
У статті ми розглянули, як згадані норми права співвідносяться між собою, на думку судів, і якою з них слід керуватися на практиці.
Колізія правових норм
Якщо платник податку не згоден із ППР або іншим рішенням податкової, він має право оскаржити його в адміністративному або судовому порядку згідно зі ст. 56 ПКУ. Водночас адміністративне оскарження вважається досудовою процедурою вирішення спору.
Відповідно до п. 56.18 ПКУ платник податків, з урахуванням строків позовної давності, визначених ст. 102 ПКУ (1095 днів), має право оскаржити в суді ППР або інше рішення контролюючого органу в будь-який момент після його отримання1. Заразом п. 56.19 ПКУ передбачено: коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміноскарження, платник податків має право оскаржити в суді ППР або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання протягом місяця, що настає за днем закінчення такої процедури за п. 56.17 ПКУ. Отже, п. 56.19 ПКУ встановлює місячний строк оскарження ППР.
Строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи становить 6 місяців (ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, далі — КАСУ). Абзацом 1 ч. 4 ст. 122 КАСУ передбачено строк для реалізації оскарження рішень суб’єктів владних повноважень (до яких, безумовно, належить ДФС), що в разі, коли законом передбачено можливість досудового вирішення спору і позивач цим скористався, або законом визначено обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень2. А абз. 2 ч. 4 ст. 122 КАСУ встановлює шестимісячний строк для звернення до суду, якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень не було прийнято та(або) вручено суб’єктом владних повноважень позивачу в установлені законодавством строки.
Навіть поверхневий аналіз вказаних вище норм законодавства — п.п. 56.18, п. 56.19 ПКУ та ст. 122 КАСУ — свідчить, що вони неоднаково регулюють один і той самий інститут права: строк судового оскарження ППР та інших рішень органів ДФС. Інакше кажучи, наведені норми по-різному визначають строки звернення за захистом до суду3.
Борис БІДІЙ, юрист, м. Київ
1 У разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
2 Аналогічна норма містилася в ч. 4 ст. 99 КАСУ в редакції, що діяла до 15.12.17 р., але зі строком в один місяць.
3 Цими нормами не тільки встановлено неоднакові строки оскарження, а й різне їх обчислення. У першому випадку строк оскарження починається з дня отримання платником податку оскаржуваного рішення, а в другому — від дати, що настає за днем закінчення процедури адміноскарження.
4 Наприклад, у постанові від 10.02.15 р. у справі № 826/10800/14.
5 Див. точку зору ДФСУ щодо цього в додатку до цього номера на сайті dodatok.vobu.ua або на офіційному порталі ДФСУ http://tr.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/print-355282.html.
6 Проте не забуваємо, що, відповідно до п. 57.3 ПКУ, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 робочих днів.