газета “все про бухгалтерський облік”
(Коментар до листів Мінекономіки України від 06.02.2023 р. № 2704-20/4897-03, від 13.02.2023 р. № 2704-12/5941-09 , від 13.02.2023 р. № 2704-20/5959-01, від 14.02.2023 р. № 2704-20/6112-01)
У газеті «Все про бухгалтерський облік» № 15 за 2023 р., стор. 18 ми вже розповідали про нові правила бронювання військовозобов’язаних. І, як бачимо, ця тема дуже актуальна, адже листи від фахівців Мінекономіки з’являються, ніби пиріжки із печі гарної господині, яка готує їх для бійців ЗСУ на передовій, а волонтер, який має все завезти, майже на порозі.
Тож до вашої уваги одразу три листи Мінекономіки, які стосуються бронювання працівників під час воєнного стану. Вони дещо доповнюють один одного. Та ми зупинимося на кількох ключових моментах як самого Порядку бронювання (які потребують пояснень), так і пояснень, наданих Мінекономіки.
Посилаючись на лист ДПС, фахівці Мінекономіки акцентують, що платникам податків рекомендовано надавати інформацію про загальну суму нарахованих та сплачених до зведеного бюджету податків, зборів, платежів:
Водночас, за потреби, відомості про утриманий податок на доходи слід брати із графи 4а додатка 4ДФ до Об’єднаного розрахунку.
Нагадаємо: ці відомості потрібні для підтвердження одного з критеріїв визначення підприємства критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі — критично важливі підприємства), а саме — факту того, що загальна сума податків, зборів, платежів, нарахованих, утриманих та сплачених до державного і місцевих бюджетів, окрім митних платежів, протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом НБУ.
Спершу пригадаємо: ще одним критерієм для визнання підприємства критично важливим є доведення факту того, що розмір середньої зарплати застрахованих осіб — ПРАЦІВНИКІВ на підприємстві за останній календарний квартал не менше за величину середньої зарплати в регіоні за IV квартал 2021 р. (за даними Держстату).
Відповідну довідку має сформувати підприємство у довільній формі (пропонуємо в ній зазначати обидва порівнювані показники, про які згадано у Порядку № 76). Але які саме показники середнього заробітку брати і де?
Почнімо із розміру середньої зарплати у регіоні за IV квартал 2021 р. (за даними Держстату). Все просто — потрібно знайти необхідний показник на сайті Держстату1.
1Статистична інформація → Регіональна статистика → Ринок праці → Заробітна плата та стан її виплат → Середньомісячна заробітна плата по регіонах за квартал. Або скачайте за прямим посиланням .
Перейдемо до показника, який потрібно обчислити. Тут найцікавіше: адже фахівці Мінекономіки вирішили наполегливо нараджувати працедавцям обчислювати показник середньої заробітної плати в еквіваленті повної зайнятості. Воднораз вони зазначають: під час його розрахунку суму нарахованого фонду оплати праці найманих працівників (штатних та позаштатних) потрібно поділити на їхню середню кількість в еквіваленті повної зайнятості за відповідний період (пп. 4.1.2 Інструкції зі статистики зарплати). Така позиція узгоджується з тим, що саме показник середньооблікової кількості усіх працівників в еквіваленті повної зайнятості пропонується використовувати для визначення середнього рівня зарплати (п.1.8 Інструкції № 286).
Але ж показник від Держстату за IV квартал 2021 року пораховано у розрахунку на одного штатного працівника. Ба більше, показник середньомісячної заробітної плати по регіонах за означений квартал саме в еквіваленті повної зайнятості на сайті Держстату нам відшукати не вдалося.
То невже потрібно порівнювати неспівставні показники?
З одного боку, ми переконані, що так вчиняти не варто. І з огляду на те, що показники за IV квартал 2021 р. взято в розрахунку на одного штатного працівника, логічно послуговуватися пп. 4.1.1 Інструкції зі статистики зарплати, а отже, визначати середню зарплату одного штатного працівника облікового складу. Для цього суму нарахованої штатним працівникам підприємства зарплати за IV квартал 2022 р. потрібно поділити на середньооблікову кількість цих працівників за зазначений квартал, а далі одержаний показник поділити на 3 (п. 4.2 Інструкції зі статистики зарплати). Обчислювати показник середньооблікової кількості штатних працівників належить відповідно до Інструкції № 286. Відшукати її досить просто, з огляду на те, що в Об’єднаному розрахунку ми з вами наводимо щомісячні показники саме середньооблікової кількості штатних працівників. Тож підсумовуємо показники з рядка 101 Об’єднаного розрахунку та одержаний результат ділимо на 3.
З іншого боку, коли вже Мінекономіки так хоче рахувати показник середнього заробітку в еквіваленті повної зайнятості, то виконаймо сказане у листі дослівно. А саме: під час обчислення кількості працівників в еквіваленті повної зайнятості враховувати винятково ПРАЦІВНИКІВ без урахування осіб, які виконують роботи за цивільно-правовими договорами. До речі, не виняткуємо, що під час обчислення середнього заробітку виходячи із кількості працівників в еквіваленті повної зайнятості ви одержите більший показник середньомісячного заробітку одного працівника, що дозволить вам виконати критерій щодо перевищення такого показника над показником за IV квартал 2021 р.
Авжеж, це можливо. У Мінекономіки підкреслюють, що Порядок бронювання не містить обмежень стосовно бронювання працівників, які працюють за сумісництвом. Водночас пам’ятаймо, що кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, має становити 50% кількості військовозобов’язаних підприємства, установи та організації на дату подання списку.
Так, діють. Але, як зазначають фахівці Мінекономіки, відстрочки, які були надані військовозобов’язаним до 31.01.2023 р., чинні протягом строку, на який їх надано. Надалі потрібне нове бронювання відповідно до Порядку бронювання, адже ухвалення Мінекономіки окремого рішення стосовно автоматичного продовження строків дії наданих відстрочок не передбачено.
Як наголошують фахівці Мінекономіки, неправильне зазначення у списку інформації про військовозобов’язаного (прізвища, імені та по батькові (за наявності), року народження, військово-облікової спеціальності (профілю), найменування (повного та скороченого) та адреси органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, коду ЄДРПОУ (за наявності)) може стати підставою для відмови у зарахуванні такого військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік (абз. 2 п. 10 Порядку бронювання). Отже, працівника можуть не забронювати і тоді доведеться наново робити документи.
У листі від 14.02.2023 р. Мінекономіки підкреслює, що станом на 14.02.2023 р. залишається чинним Порядок № 452, згідно з яким може здійснюватися бронювання військовозобов’язаних, які працюють:
2Порядок бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час, затверджений постановою КМУ від 04.02.15 р. № 45.
Якщо дотримуються критерії бронювання військовозобов’язаних відповідно до додатка 6 до Порядку № 45 та переліків посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, затверджених розпорядженням КМУ від 18.03.15 р. № 493, то згадані вище органи та підприємства можуть скористатися бронюванням військовозобов’язаних працівників згідно з Порядком № 45. Якщо більше підходять норми Порядку бронювання — варто діяти за його процедурою.
Звітність з питань бронювання роботодавцям потрібно подавати до Мінекономіки щоквартально починаючи зі звіту за І квартал
2023 року.
Віктор НАГОРНИЙ,
консультант газети
“Все про бухгалтерський облік”
#БронюванняПрацівників, #СередняЗарплата