Отримання благодійної (гуманітарної) допомоги та грантів: відповіді на поширені запитання
Експертка програми USAID DOBRE узагальнила відповіді на низку запитань, заданих під час проведення відеоуроку “Окремі аспекти отримання благодійної (гуманітарної) допомоги, грантів (бухгалтерські аспекти)”*.
У роз’ясненні надано відповіді на такі запитання:
- як ставити на облік технічну допомогу без зазначення ціни в первинних документах;
- які форми актів приймання-передачі застосовувати під час отримання благодійної (гуманітарної) допомоги;
- яка комісія опікується прийманням гуманітарної допомоги;
- як складати акти приймання-передачі гуманітарної допомоги, якщо надавач такої допомоги поїхав і не дочекався складання цих актів;
- за яким КПКВК отримувати благодійну допомогу для пунктів обігріву;
- за яким КПКВК може отримати благодійну допомогу орган місцевого самоврядування;
- якщо селищна рада отримала безоплатно оргтехніку та канцтовари, то чи потрібно подавати довідку про надходження в натуральній формі.
Також експертка наводить узагальнену відповідь на поширене запитання щодо отримання від благодійника актів приймання-передачі через певний час після фактичного одержання благодійної допомоги.
* Передивитися запис вебінару про отримання гуманітарної допомоги для громад можна тут → Отримання та розподіл благодійної (гуманітарної) допомоги, грантів → YouTube.
1. Як ставити на облік технічну допомогу без зазначення ціни в первинних документах?
У зв’язку з тим, що в первинних документах не зазначено вартості переданої технічної допомоги, орієнтуватися треба на справедливу вартість таких активів.
Справедлива вартість — це сума, за якою можна продати актив або оплатити зобов’язання за звичайних умов на певну дату.
Для визначення справедливої вартості потрібно з’ясувати, яку суму могла б одержати бюджетна установа на конкретну дату, якби вирішила продати відповідний об’єкт. Здебільшого в такому разі можна орієнтуватися на інформацію про ціни на товари у відкритому доступі в інтернет-мережі. Наприклад, це можуть бути сайти виробників та/або постачальників відповідної продукції, прайси тощо.
Водночас належить враховувати технічний стан та ступінь зносу відповідного об’єкта, отриманого установою як благодійна (гуманітарна) допомога.
До первісної вартості таких цінностей також треба включити всі додаткові витрати. До них належать витрати на транспортування, встановлення, монтаж, налагодження тощо.
Чинне законодавство не містить прямої вимоги про залучення до процесу оцінювання безоплатно отриманих активів професійного оцінювача або проведення незалежної оцінки такого майна. Тому витрачати додаткові кошти на незалежну оцінку майна, одержаного як благодійна (гуманітарна) допомога, не потрібно. Тим паче, що така послуга досить дорога.
Комісія складає відповідний документ, в якому зазначають найменування й вартість отриманих основних засобів, на підставі якого операції з безоплатного отримання відображають у бухгалтерському обліку.
Отже, саме комісія установи — отримувача благодійної (гуманітарної) допомоги має провести оцінку безоплатно отриманих матеріальних цінностей на дату їх надходження до установи.
Результати оцінки безоплатно отриманих активів комісія установи має відобразити в акті оцінки матеріальних цінностей. Форму цього акта не затверджено, тож вона може бути довільною.
2. Які форми актів приймання-передачі застосовувати під час отримання благодійної (гуманітарної) допомоги?
Типові форми як для отримання основних засобів, так і для одержання запасів наразі затверджено законодавством.
Так, за безоплатного отримання основних засобів у вигляді благодійної (гуманітарної) допомоги від інших юридичних та фізичних осіб треба застосовувати акт приймання-передачі основних засобів за типовою формою, затвердженою наказом Мінфіну України “Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання” від 13.09.16 р. № 818 (далі — наказ № 818).
А якщо йдеться про отримання запасів у вигляді благодійної (гуманітарної) допомоги, то належить застосовувати акт приймання-передачі запасів за типовою формою, затвердженою наказом Мінфіну України “Про затвердження типових форм з обліку та списання запасів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання” від 13.12.2022 р. № 431 (далі — наказ № 431).
3. Яка комісія опікується прийманням гуманітарної допомоги?
Комісію своїм наказом створює керівник бюджетної установи. До складу такої комісії обов’язково входить працівник бухгалтерської служби.
Саме така комісія приймає основні засоби, отримані безоплатно у вигляді безповоротної допомоги чи дарунка.
Комісія складає відповідний документ, в якому зазначають найменування й вартість отриманих основних засобів, на підставі якого операції з безоплатного отримання відображають в бухгалтерському обліку.
Це передбачено п. 5 р. ІІІ Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджених наказом Мінфіну України від 23.01.15 р. № 11.
Аналогічно, згідно з п. 2 р. V Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів суб’єктів державного сектору, затверджених наказом Мінфіну України від 23.01.15 р. № 11, запаси приймає комісія, створена наказом керівника суб’єкта державного сектору, до складу якої обов’язково входить працівник бухгалтерської служби. Комісія складає акт, в якому зазначають найменування, кількість і вартість отриманих матеріальних цінностей. На підставі акта відповідні операції відображають у бухгалтерському обліку.
4. Як складати акти приймання-передачі гуманітарної допомоги, якщо надавач такої допомоги поїхав та не дочекався складання цих актів?
Такі акти комісія установи має повне право скласти в односторонньому порядку.
Про це свідчить п. 5 р. ІІ наказу № 818, в якому зазначено, що в разі отримання основних засобів як гуманітарної допомоги, дарунка, безповоротної допомоги тощо акт може складати комісія, яка приймає основні засоби.
У цьому разі акт може бути складено в одному примірнику та затверджено керівником суб’єкта державного сектору, що приймає основні засоби.
Аналогічну норму щодо запасів містить п. 4 р. ІІ наказу № 431.
Так, цим пунктом визначено, що в разі отримання матеріальних цінностей як гуманітарної допомоги, дарунка, безповоротної допомоги акт приймання-передачі може складати комісія суб’єкта державного сектору, який приймає матеріальні цінності.
У цьому разі акт може бути складено в одному примірнику та затверджено керівником (уповноваженою особою) суб’єкта державного сектору, що приймає матеріальні цінності.
5. За яким КПКВК отримувати благодійну допомогу для пунктів обігріву?
Усе залежить від того, де саме організовано пункти обігріву і хто опікується їх облаштуванням. Тож у кожному конкретному випадку КПКВК може відрізнятися.
Так, наприклад, якщо на території громади затверджено програму запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, і облаштування прихистків здійснено саме на виконання такої програми, то, відповідно, треба застосовувати КПКВК 8110 “Заходи із запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха”.
Якщо, скажімо, пункт обігріву облаштовано в школі й саме вона опікується цим, то тоді належить застосовувати КПКВК 1021 “Надання загальної середньої освіти закладами загальної середньої освіти за рахунок коштів місцевого бюджету”.
6. За яким КПКВК може отримати благодійну допомогу орган місцевого самоврядування, адже чули, що за КПКВК 0150 не можна?
Орган місцевого самоврядування може отримувати благодійну допомогу за КПКВК 0150. На користь цього свідчить роз’яснення Міністерства фінансів України, надане в листі від 09.12.2021 р. № 05120-01-2/38107.
Як чітко зазначило Міністерство, якщо бенефіціар благодійної допомоги — місцева рада, то таку благодійну допомогу доцільно відображати за кодом класифікації доходів бюджету 25020100 “Благодійні внески, гранти та дарунки” та кодом ТПКВК МБ 0150 “Організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності обласної ради, районної ради, районної у місті ради (у разі її створення), міської, селищної, сільської рад”.
7. Якщо селищна рада отримала безоплатно оргтехніку та канцтовари, чи потрібно подавати довідку про надходження в натуральній формі?
Так, за безоплатного отримання майна довідку про надходження в натуральній формі подають обов’язково.
Цю довідку подають до служби Держказначейства не пізніше останнього дня звітного місяця на суму безоплатно отриманих матеріальних цінностей. Форма довідки є додатком 25 до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну України від 23.08.12 р. № 938 (далі — Порядок № 938).
Зверніть увагу: до Порядку № 938 внесено зміни наказом Міністерства фінансів України “Про затвердження Змін до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів” від 30.12.2022 р. № 477 (далі — наказ № 477).
Так, оновленим п. 12.7 Порядку № 938 передбачено, що таку довідку подають у двох примірниках у паперовій або електронній формі.
Один примірник довідки повертають розпоряднику бюджетних коштів, другий — зберігається в органі Казначейства. Форму довідки наказом № 477 змінено.
Наказ № 477 набрав чинності 07.02.2023 р. Отже, довідку про надходження в натуральній формі треба подавати вже за новою формою.
Посилання на НПА, згадані в цьому роз’ясненні:
Узагальнююча відповідь на поширене запитання щодо отримання
від благодійника актів приймання-передачі через певний час
після фактичного отримання
благодійної допомоги
Благодійник надав разом із благодійною допомогою акт приймання-передачі без зазначення ціни. Комісія установи оцінила отримані безоплатно цінності та взяла їх на облік. Через місяць благодійник надіслав акти з цінами. Що робити з такими актами?
Насамперед зазначимо: якщо благодійник надав благодійну допомогу без ціни, то таку ціну визначає комісія установи за справедливою вартістю.
Комісію своїм наказом створює керівник суб’єкта державного сектору. До складу комісії обов’язково входить працівник бухгалтерської служби. Це щодо основних засобів зазначено в п. 5 р. ІІІ Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджених наказом Мінфіну України від 23.01.15 р. № 11, та щодо запасів — у п. 2 р. V Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів суб’єктів державного сектору, затверджених наказом Мінфіну України від 23.01.15 р. № 11.
Справедлива вартість — це сума, за якою можна продати актив або оплатити зобов’язання за звичайних умов на певну дату.
Для визначення справедливої вартості потрібно визначити, яку суму коштів могла б одержати бюджетна установа на конкретну дату, якби вирішила продати відповідний об’єкт. Здебільшого в такому разі можна орієнтуватися на інформацію про ціни на товари у відкритому доступі в інтернет-мережі.
Наприклад, це можуть бути сайти виробників та/або постачальників відповідної продукції, прайси тощо.
Водночас необхідно враховувати й технічний стан та ступінь зносу відповідного об’єкта, отриманого установою як гуманітарна допомога.
Зауважимо: визначати окремо суму зносу таких об’єктів абсолютно не потрібно.
До первісної вартості таких цінностей також треба включити всі додаткові витрати. До них, зазвичай, належать витрати на транспортування, встановлення, монтаж, налагодження тощо.
Отже, саме комісія установи-отримувача (набувача) гуманітарної допомоги має оцінити безоплатно отримані матеріальні цінності на дату їх надходження до установи.
Результати оцінювання безоплатно отриманих активів комісія установи має відобразити в акті оцінки матеріальних цінностей. Форму цього акта не затверджено, тож вона може бути довільною.
Акти приймання-передачі безоплатно отриманих матеріальних цінностей можна складати в односторонньому порядку.
Відповідно до п. 5 р. ІІ наказу Мінфіну України “Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання” від 13.09.16 р. № 818 у разі отримання основних засобів як гуманітарної допомоги, дарунка, безповоротної допомоги тощо акт може складати комісія, яка приймає основні засоби.
У цьому разі акт може бути складено в одному примірнику та затверджено керівником суб’єкта державного сектору, що приймає основні засоби.
Аналогічну норму щодо отримання запасів містить п. 4 р. ІІ наказу Мінфіну України “Про затвердження типових форм з обліку та списання запасів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання” від 13.12.2022 р. № 431.
Чи можливо прийняти акти приймання-передачі, що надійшли потому, як сплив місяць після фактичного отримання благодійної допомоги?
Ні, прийняття таких актів суперечитиме нормам чинного законодавства.
У ч. 5 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р. № 996-XIV чітко визначено, що господарські операції належить відображати в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому їх здійснено.
Тож відобразити в обліку надходження благодійної (гуманітарної) допомоги необхідно на дату її фактичного надходження.
У зв’язку з цим для прийняття документів потому, як сплив час після фактичного здійснення операції, жодних підстав немає.
Посилання на НПА, згадані в цьому роз’ясненні:
1. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р. № 996-XIV.
#БлагодійнаДопомога, #МісцевеСамоврядування, #ПервинніДокументи