До суб’єктів господарювання має застосовуватися єдиний механізм справляння плати за оренду майна на державних підприємствах

Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України (раніше — Міністерство інфраструктури України) та регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях звернулися до господарського суду з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання незаконними та скасування рішень. Позивачі оскаржили рішення АМКУ “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції” та додаткове до нього рішення.

Господарський суд рішенням, яке суд апеляційної інстанції залишив без змін, у задоволенні позову відмовив. Суди керувалися тим, що застосування різних підходів до визначення орендної плати Міністерством та регіональним відділенням ФДМУ для ТОВ “Нікморсервіс Ніколаєв” та для інших суб’єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на території Миколаївського морського порту, з якими укладено договори на оренду нерухомого майна, призвело до виникнення в ТОВ “Нікморсервіс Ніколаєв” додаткових витрат. Такі додаткові витрати були б неможливими за звичайних умов діяльності, тобто до погіршення ринкових позицій ТОВ “Нікморсервіс Ніколаєв” порівняно з іншими компаніями. Позивачі оскаржили судові рішення до Верховного Суду.

Касаційний господарський суд у складі ВС зауважив, що для визначення вартості орендованого майна використовується формула, наведена в Методиці розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженій постановою КМУ від 4 жовтня 1995 року № 786 (яка була чинна на момент укладення договору про внесення змін до договору оренди). Ця Методика впроваджує єдиний для всіх учасників правовідносин організаційно-еко­номічний механізм справляння плати за оренду майна на державних підприємствах. Також із приписів Методики вбачається, що у разі визначення орендаря на конкурсних засадах орендна плата, розрахована за цією Методикою, застосовується як стартова, а її розмір може бути збільшено за результатами такого визначення. Водночас Методика не передбачає порядку збільшення орендної плати у разі відсутності конкурсу та продовження договору оренди.

Верховний Суд виходив із того, що державі в особі позивача необхідно виконувати позитивні зобов’язання, зазначені в ст. 25 ГК України: не приймати актів або не вчиняти дій, що визначають привілейоване становище суб’єктів господарювання тієї чи іншої форми власності або ставлять у нерівне становище окремі категорії суб’єктів господарювання чи іншим способом порушують правила конкуренції. Це узгоджується з положенням ч. 2 ст. 19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, побудованого на основі принципу “заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом”. Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб’єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень винятково в межах закону та прийнятих відповідно до закону підзаконних нормативно-правових актів і тим самим істотно звужує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Як дослідили суди попередніх інстанцій, у рішенні АМКУ встановлено, що за результатами проведення незалежної оцінки суб’єктом оціночної діяльності вартість державного майна станом на 31 травня 2016 року становила 24796990 грн, а згідно з проєктом розрахунку орендної плати за базовий місяць (травень 2016 року) — 309962,38 грн. Однак міністерство встановило для ТОВ “Нікморсервіс Ніколаєв” розмір орендної плати нерухомого майна, яке перебуває на території Миколаївського морського порту, самостійно, без урахування пропозицій ДП “Миколаївський морський торговельний порт” та застосування Методики. Це призвело до значного завищення вартості оренди приміщень та створення для ТОВ “Нікморсервіс Ніколаєв” несприятливих умов діяльності порівняно з конкурентами.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про ненаявність підстав для скасування рішення АМКУ та про безпідставність незастосування міністерством Методики та спеціального законодавства. Це стало підставою для залишення рішень судів попередніх інстанцій без змін, а касаційних скарг — без задоволення.

Постанова КГС ВС від 7 березня 2023 року у справі № 910/13573/21.

За матеріалами Верховного Суду

#СудоваПрактика, #оренда, #майно