Як податківці перевірятимуть нарахування та сплату ПДВ
(Коментар до наказу ДПСУ від 09.06.2023 р. № 446)
Платників ПДВ важко назвати улюбленцями долі. Радше навпаки, бо навіть під час дії “карантинного” та “воєнного” мораторіїв на перевірки для них було встановлено винятки, зокрема, щодо перевірки бюджетного відшкодування ПДВ на суму понад 100 тис. грн.
Законодавці декілька разів звужували мораторії на перевірки. Зосібна, вони суттєво розширили перелік підстав для позапланових документальних перевірок завдяки Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу” від 03.11.2022 р. № 2719-IX (див. коментар у газеті “Все про бухгалтерський облік” № 112 за 2022 р., стор. 20). А тепер анонсовано повноцінне відновлення проведення документальних перевірок після ухвалення законопроєкту № 8401 (ймовірно, це відбудеться з 1 серпня).
Тож у ПДВшників однозначно зростають шанси стати об’єктом перевірки. А щоб уніфікувати роботу інспекторів, Головне податкове відомство коментованим наказом затвердило Методику проведення перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість (далі — Методика). Тож погляньмо, на чому зосереджуватиметься пильна увага перевіряльників.
Облікова політика та первинка. Передусім увесь масив ПДВ-обліку інспектор розіб’є на напрями: як платник формує податкові зобов’язання та податковий кредит і чи в повній сумі його задекларовано. А оскільки ПДВ-операції мають підтверджуватися первинними документами, то платнику варто підготувати заздалегідь як вхідну, так і вихідну бухгалтерську первинку.
Водночас першочерговим заходом у контролерів названо ознайомлення з документом про облікову політику. Відповідно, на підставі закріплених ним положень інспектор перевірятиме коректність відображення операцій у бухгалтерському та податковому обліку.
Саме так: перевірка ПДВ — це не лише про правильність оформлення, своєчасність реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування й відображення їх у ПДВ-декларації. Приготуйтеся до того, що нюанси бухобліку теж цікавитимуть податківців. А це, зокрема, використання субрахунків 641 та 644, а також перевірка первинки та регістрів бухобліку, що містять суму ПДВ.
З огляду на ці вимоги нагадаємо: навести лад в обліковій політиці вам допоможе тема номера в № 120 за 2022 р. газети “Все про бухгалтерський облік”, а про коректне відображення ПДВ на рахунках бухобліку ми докладно розповіли в № 14 нашої газети
за 2022 р.
Як перевірятимуть податкові зобов’язання
Аби пересвідчитися, що платник не занизив суми податкових зобов’язань (далі — ПЗ), контролери акцентуватимуть на (п. 2.3 Методики):
1) кореспонденції рахунків бухобліку доходів у зв’язці із сумою ПДВ. Вочевидь, йдеться про проведення, якими дебетують субрахунки обліку доходів 701, 702, 703, 71, 74 у кореспонденції з кредитом субрахунку 641;
2) переліку операцій, що мають ризики ухилення від сплати ПДВ. Нормативно такого переліку не затверджено, однак згадано про напрями діяльності, за якими можливе застосування схем ухилення та визначення технологічного процесу виробництва продукції;
3) повноті відображення ПЗ на всі суми одержаних коштів (авансів) та/або відвантаженої продукції щодо податкових періодів (місяців). Тобто вони моніторитимуть першу та завершальну подію за операцією постачання товарів/послуг;
4) базі оподаткування, зокремлюючи на фактах перевищення собівартості реалізованої продукції над чистим доходом від її продажу у відповідному періоді. Нагадаємо, що правила визначення бази оподаткування закарбовано в п. 188.1 ПКУ. Там жодним словом не згадано собівартості та чистого доходу. Проте, як бачимо, збиткові продажі — один із пунктів у чек-листі перевіряльників;
5) нарахуванні ПДВ під час отримання послуг від нерезидента, ліквідації основних засобів та компенсуючих ПЗ за п. 198.5 ПКУ (використання покупок в необ’єктних, звільнених, негоспдіяльних операціях та передання їх у межах балансу, з-поміж іншого, й для невиробничого використання);
6) нарахуванні компенсуючих ПЗ за ст. 199 ПКУ під час пропорційного відображення ПДВ. Цю тему ми ґрунтовно опрацювали в спецвипуску № 115 газети “Все про бухгалтерський облік” за 2022 р.;
7) складанні та своєчасності реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Також інспектори порівнюватимуть динаміку ПЗ (обсяг постачання та суму ПДВ) окремо за роками з урахуванням періоду, який має перевірятися. Така маніпуляція має на меті встановити, є чи немає розбіжностей між задекларованими показниками в деклараціях та обсягами постачання товарів, робіт (послуг).
Як перевірятимуть податковий кредит
Правомірність відображення податкового кредиту (далі — ПК) податківці перевірятимуть, зокрема, з огляду на кореспонденцію бухобліку витрат. Водночас вони визначатимуть реальність здійснених операцій, за якими сформовано ПК, та аналізуватимуть інформацію щодо контрагента, який надав ПК. Вони шукатимуть вразливі місця постачальника, тобто інформацію, яка підтвердить неможливість проведення господарської операції. Наприклад, наявність:
- персоналу та достатність кваліфікації для виконання тих чи інших видів робіт;
- державних дозволів та ліцензій на ведення тієї чи іншої діяльності;
- неможливість фактичного здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, непровадження особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;
- факту відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;
- ведення обліку з метою оподаткування тільки тих госпоперацій, які безпосередньо пов’язано з виникненням “податкової вигоди”, якщо для цього виду діяльності також потрібно здійснення та облік інших госпоперацій;
- здійснення операцій з товаром, який не виробляли або не могли виробляти в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку, а також факту нестачі документів обліку;
- реєстрації контрагента на втрачені документи/за винагороду, пояснення посадових осіб щодо непричетності до ведення фінансового-господарської діяльності, а також кримінальних проваджень (вироків) тощо.
Перевірка ПК передбачає також перегляд інспекторами договорів, за якими платник отримав товари/послуги, додаткових угод до них та відображення їх у бухобліку. Контролери зіставлятимуть такі дані з інформацією про контрагента, наведеною в додатку Д1 до декларації з ПДВ, та зареєстрованими в ЄРПН ПН/РК.
Виявлення розбіжностей
Після того як контролери проаналізують перелічені вище пункти, вони порівнюватимуть дані з ПДВ-декларацій з відомостями, наведеними у фінзвітності, даними ЄРПН та іншою інформацією, яку містить Інформаційно-комунікаційна система ДПСУ та Інформаційно-комунікаційна система Держмитслужби.
Зверніть увагу! У Методиці серед порушень названо заниження ПЗ/завищення ПК, зменшення від’ємного значення та заявленого бюджетного відшкодування, заниження обсягів постачання, а також заниження доходу від реалізації.
Якщо податківці запідозрять платника в порушенні, то вони можуть глибше досліджувати взаємовідносини платника з контрагентами, наприклад, шукати ділову мету та визначати реальність операцій, їх відповідність ринковим умовам тощо. Також перевіряльники можуть пасти оком обсяги доходів, податкове навантаження, кількість працівників, наявність основних засобів тощо (п. 5.1 Методики).
Окрім цього, від платника можуть забажати додаткових пояснень і підтверджень — бухпервинку, договори, внутрішні розпорядчі документи підприємства тощо.
У певних випадках контролери можуть вдаватися до зустрічного звіряння, вибіркової перевірки певних госпоперацій платника або призначати експертизу та ін.
Наталія ВОЛОШИНА,
консультант газети
“Все про бухгалтерський облік”
#ПДВ, #перевірки, #ПодатковіЗобов’язання, #ПодатковийКредит