Оренда чи підряд: як краще оформити збирання врожаю, коли не вистачає техніки
Для виконання сільськогосподарських робіт у жнива агротоваровиробнику може не вистачити власної сільгосптехніки. Тому аграрій замислюється над тим, щоб або взяти таку техніку в оренду, або укласти з іншим підприємством договір підряду для виконання робіт зі збирання врожаю. Який із цих двох варіантів вигідніший для аграрія — поговоримо далі.
Оренда чи підряд
Узагалі ці два види залучення техніки для збору урожаю з успіхом використовують аграрії уже не одне десятиліття. І, правду кажучи, відповісти на запитання, що краще — оренда чи підряд, складно. Все залежатиме від самого аграрія, а саме — на що він погоджується з фінансового боку і що йому вигідніше з точки зору оформлення відносин та оподаткування таких операцій. Щоб було зрозуміліше, розглянемо розбіжності між цими двома договорами.
Оформлення відносин
Оренда. Правила укладення договору оренди регулює гл. 58 (ст. ст. 759—809) ЦКУ (document.vobu.ua/doc/3182). За цим договором наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Про те, що в оренду можна передавати сільгосптехніку, мовиться у ст. 798 ЦКУ, а саме: предметом договору найму можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Відповідно до п. 1.10 р. І ПДР (document.vobu.ua/doc/17258) транспортний засіб — це пристрій, призначений для перевезення людей та (або) вантажу, а також встановленого на ньому спецобладнання чи механізмів. На сільгосптехніку для збирання врожаю (комбайни) встановлюють спецобладнання та механізми (жатки, копалки тощо). З огляду на це наголошуємо, що сільгосптехніка є самохідним транспортним засобом і її можна передавати в оренду.
Як бачимо, документальне оформлення операцій як з оренди, так і у разі підряду, не повинно зумовлювати якихось специфічних проблем, хоча і має свої особливості. Тож що краще — має обирати кожний аграрій сам з огляду на свої вподобання.
Про облікові наслідки як оренди сільгосптехніки, так і підряду, ми з вами поговоримо у наступному випуску рубрики.
Микола ПРОЦЕНКО,
експерт із бухобліку
та оподаткування,
м. Львів
Список використаних нормативно-правових актів (див. на document.vobu.ua):
1. ЦКУ — Цивільний кодекс України.
2. Закон про бухоблік — Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р. № 996-XIV.
3. ПДР — Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10.10.01 р. № 1306.
4. Положення № 88 — Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну України від 24.05.95 р. № 88.
