Лист Державної податкової служби України “Щодо порядку заповнення податкової накладної за щоденними підсумками операцій з постачання послуг із громадського харчування” від 18.02.2020 р. № 117/2/99-00-07-03-02-02
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
Лист від 18.02.2020 р. № 117/2/99-00-07-03-02-02
Щодо порядку заповнення податкової накладної за щоденними підсумками операцій з постачання послуг
із громадського харчування
Державна податкова служба України розглянула <…> звернення <…> щодо порядку заповнення податкової накладної за щоденними підсумками операцій з постачання послуг із громадського харчування та повідомляє.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Податкового кодексу України (далі — ПКУ) (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).
Пунктом 44.1 статті 44 розділу I ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу I ПКУ.
При цьому фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (пункт 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (далі — Закон № 996)).
Отже, платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку — превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996)). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Правила складання податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) встановлено статтею 201 розділу V ПКУ.
Згідно з пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах “а”—”й” пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ, зокрема, такими реквізитами є:
— опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг (реквізит має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів/послуг);
— код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг — код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі — ДКПП); платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.
Коди товарів згідно з УКТ ЗЕД затверджено Законом України від 19 вересня 2013 року № 584-VII “Про Митний тариф України”.
Коди послуг згідно з ДКПП визначені у ДКПП, затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 р. № 457.
Форму та Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. № 1307 <…> (далі — Порядок № 1307).
Відповідно до пункту 14 Порядку № 1307 податкова накладна складається за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції), зокрема у разі здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника).
У разі складання податкової накладної за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у рядку “Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин” такої податкової накладної робиться позначка “X” та зазначається тип причини 11. При цьому у рядку “Отримувач (покупець)” зазначається “Неплатник”, а у рядку “Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)” проставляється умовний ІПН “100000000000”, рядок “Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта” не заповнюється. Інші дані та показники такої податкової накладної заповнюються за правилами, визначеними Порядком № 1307.
Зокрема, такими правилами передбачено заповнення табличної частини розділу Б податкової накладної у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме:
— у графі 2 зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг продавця;
— у графах 3.1, 3.3 — код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП.
Враховуючи викладене, якщо за своєю фактичною сутністю та згідно з первинними документами платник податку здійснює операції з постачання послуг із громадського харчування за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника), у тому числі якщо невід’ємними частинами постачання таких послуг є, зокрема, товари, які включаються до складу їх вартості, то за такими операціями платник податку складає податкову накладну за щоденними підсумками, у рядку 3.3 якої зазначає відповідний код послуги згідно з ДКПП. У цьому випадку коди товарів (товарів, які використовуються платником податку для постачання послуг із громадського харчування) у рядку 3.3 податкової накладної за щоденними підсумками не зазначаються.
Щодо правильності визначення найменування та коду послуги платник податку може звернутися до ДП “Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем”, яке є розробником ДКПП, за адресою: вул. Кривоноса, 6, м. Львів, 79008.
Голова С. ВЕРЛАНОВ
Коментар редакції
Громадське харчування та підсумкова ПН: податківці дали згоду на “послуги”
Уже понад півроку “висить вказівка” заповнювати табличну частину підсумкових податкових накладних (далі — ПН) за загальними правилами (п. 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну України від 31.12.15 р. № 1307). До 01.01.2020 р. з легкої руки податківців дозволялося групувати товари за кодами УКТ ЗЕД, а послуги — за ДКПП1, а також пропускати деякі її графи, такі як одиниця виміру, її умовне позначення, кількість, ціна.
Контингент платників ПДВ, який, послуговуючись п. 201.4 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), може собі дозволити виписувати ПН раз на день, себто підсумкову, як правило, має справу з чималим масивом продажу, позаяк орієнтований на кінцевого споживача. Тому січневе нововведення роздріб не ощасливило. Воно змушує розписувати величезні простирадла, насичуючи ПН розлогою, і часто-густо нікому не потрібною інформацією про поставлені товари чи послуги, їх кількість, ціну та іншими обов’язковими реквізитами. Адже такі дані вже містить фіскальний Z-звіт у тому разі, коли підприємство здійснює розрахунки через РРО. Поза тим підсумкову ПН покупцеві не видають. Вона не є документом, що підтверджує право на податковий кредит.
Позаяк розкривати повністю номенклатуру постачання — заморока ще та, люди почали метикувати, як спростити собі життя. У закладів ресторанного господарства, на щастя, є де розгулятися. Це підтверджують перевіряльники в ІПК № 117. У ній вони визнають: ресторани, кафе та інші заклади такого типу фактично надають послуги. Тут не заперечиш. Переконатися в цьому легко, простудіювавши поняття “ресторанне господарство” у п. 1.3 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Мінекономіки України від 24.07.02 р. № 219. Про те, що результат діяльності таких закладів — послуга, свідчать також Методрекомендації щодо забезпечення якості та безпеки товарів і послуг підприємств ресторанного господарства, затверджені наказом Мінекономіки України від 22.07.08 р. № 295. У них розтлумачено, що таке “послуга ресторанного господарства”. У ту саму ціль влучили Методологічні основи та пояснення (КВЕД-2010), затверджені наказом Держкомстату України від 23.12.11 р. № 396 (далі — Методрекомендації № 396).
Усі ці аргументи на користь того, що ресторани, кафе та інші заклади громадського харчування мають право відображати в підсумковій ПН постачання послуг із заповненням графи 3.3, де фіксують код послуг за ДКПП. ІПК № 117 допускає такий варіант, що суттєво спрощує роботу обліковця, котрий веде ділянку з ПДВ.
Не менш важливе й інше твердження податківців, яке пролунало в ІПК № 117: закладам громадського харчування не потрібно розписувати в підсумковій ПН товари, використані для надання послуг. Інакше кажучи, борщ, арболад, беарнез і навіть гуакамоле не доведеться знову розкладати на компоненти — скільки для його виготовлення використано буряка, моркви, капусти або консоме.
Проте за старою традицією не минулося без додаткових умов. В ІПК № 117 перевіряльники зголосилися на послуги в ПН лишень у тому разі, якщо первинні документи ресторану свідчать про те, що він надає саме послуги.
Яку первинку необхідно оформлювати, щоб підтвердити їх надання? Усі форми, які можуть знадобитися закладам ресторанного господарства, закріплені у Методрекомендаціях № 1572. Обаче, статус цього документа рекомендаційний. Тому підприємство має право використовувати самостійно розроблені форми, щоб віддзеркалити у бухобліку рух продуктово-питних запасів.
Заразом очевидно, що форма документа далеко не завжди вказує на характер операції. Для цього потрібно знати її суть. Саме її і фіксують у первинці, позаяк це один із обов’язкових реквізитів.
Час згадати, що заклади ресторанного господарства все-таки здійснюють багатокомплексну діяльність, котра охоплює і торгівлю, і виробництво, і надання послуг. До справжнісіньких послуг належать хіба що упакування виробів, куплених у ресторані; бронювання місць у ресторані; послуги зі зберігання особистих речей відвідувачів; догляд за дітьми тощо. Реалізація таких послуг, включених до окремого прейскуранту, зафіксована в первинці, не потребує жодних додаткових аргументів на користь того, що в ПН вони “проходитимуть” як постачання послуг.
Набагато складніше второпати, що готові страви, котрі подають у ресторації за плату, також належать до послуг. Але вище ми вже наводили докази, що це саме так. Готові страви також можна проводити у підсумковій ПН як постачання послуг.
В ІПК № 117 податківці відмовилися брати на себе відповідальність, зазначивши для них правильний код за ДКПП. Нібито це не в їх компетенції. Ми заповнимо цю прогалину: для таких послуг підходить код 56.10. На нього вказують пояснення у Методрекомендаціях № 396.
Костюмчик “постачання послуг” складно приміряти хіба що до стовідсоткової торговельної діяльності ресторанів. Коли вони перепродають харчові продукти, алкоголь та інші товари в незмінному чи майже незмінному вигляді, а не як компонент готової страви, у підсумковій ПН доведеться їх розписувати як постачання товарів. У ПН вони йдуть у комплекті з обов’язковим зазначенням коду за УКТ ЗЕД.
Олена КОВАЛЕНКО, консультант газети
1 Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016:2010.
2 Методичні рекомендації щодо запровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в сфері громадського харчування та побутових послуг, гармонізованих з міжнародними стандартами, затверджені наказом Мінекономіки України від 17.06.03 р. № 157.