Вимога про видалення статті з вебсайту — належний спосіб захисту, якщо порушено особисте немайнове право особи

Тлумачення ч. 2 ст. 278 ЦК України свідчить, що з метою захисту особистого немайнового права законодавець допускає застосування різних способів захисту. У разі поширення в мережі “Інтернет” інформації, яка порушує особисте немайнове право особи, вимога про видалення статті з інтернету є належним способом захисту. Такого висновку дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду.

У справі, що розглядалася, позивач просив визнати недостовірною і такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію, інформацію, публічно поширену в мережі “Інтернет”, а також зобов’язати відповідачів видалити відповідні статті з вебсайтів.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Апеляційний суд змінив мотивувальну частину цього рішення, зауваживши, що обраного позивачем способу захисту порушеного права не передбачено законом.

Скасовуючи судові рішення в цій частині, КЦС ВС зазначив, що вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканність ділової репутації, належить позивачеві.

Особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв’язку із цим суди повинні брати до уваги, що відповідно до ст. 275 ЦК України захист особистого немайнового права здійснюється в порядку, встановленому гл. 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, методу його поширення та наслідків, які спричинило це порушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 32 Конституції України кожному гарантовано судовий захист права спростовувати неправдиву інформацію про себе і членів своєї сім’ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в цій частині, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що обраного позивачем способу захисту порушеного права не передбачено нормами закону. Водночас перегляду рішення суду першої інстанції щодо відповідних позовних вимог суд апеляційної інстанції не здійснив.

З огляду на це КЦС ВС скасував оскаржувані судові рішення в цій частині та спрямував справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова Верховного Суду від 11 жовтня 2023 р. У справі №  756/10624/21 (провадження №  61-1711св23).

За матеріалами Верховного Суду

#СудоваПрактика, #НемайновіПрава