Лист Міністерства економіки України “Щодо гарантій та пільг присяжним на час виконання ними обов’язків у суді” від 24.03.2023 р. № 4706-05/12895-09
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
Лист
від 24.03.2023 р. № 4706-05/12895-09
Щодо гарантій та пільг присяжним
на час виконання ними обов’язків у суді
Міністерство економіки України розглянуло […] звернення […] та в межах компетенції повідомляє.
Відповідно до частини другої статті 68 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” за присяжними на час виконання ними обов’язків у суді за місцем основної роботи зберігаються всі гарантії та пільги, визначені законом.
Час виконання присяжним обов’язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу. Звільнення присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов’язків у суді не допускається.
Декларативний характер вказаного вище положення унеможливлює надати відповідь щодо вичерпного переліку пільг та гарантій, що зберігаються за основним місцем роботи за присяжним на час виконання ним обов’язків у суді.
Разом з тим відповідно до частини першої статті 119 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватися у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. Водночас законодавством про працю не визначено поняття або вичерпного переліку таких державних або громадських обов’язків.
На нашу думку, гарантії, передбачені частиною першою статті 119 КЗпП, можуть бути застосовані в повному обсязі лише в тому випадку, якщо спеціальним законодавством передбачено здійснення цих обов’язків в робочий час та одночасно передбачаються гарантії щодо збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.
Спеціальним законодавством, що визначає правовий статус присяжного, прямо не передбачено обов’язку роботодавця зберігати за працівником середній заробіток.
Водночас відсутність працівника на час виконання ним обов’язків присяжного повинна бути належним чином відображена у табелі обліку використання робочого часу, типова форма якого затверджена наказом Державного комітету статистики України “Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці” від 05.12.2008 № 489.
На нашу думку, час відсутності працівника під час виконання ним обов’язків присяжного повинен обліковуватися як “інший невідпрацьований час, передбачений законодавством (виконання державних і громадських обов’язків, допризовна підготовка, військові збори, донорські, відгул і т. ін.)”, буквений код “ІН”, цифровий код “22”.
Згідно з пунктом 2 примітки до Табелю обліку робочого часу Типової форми № П-5, затвердженої наказом, форма має рекомендаційний характер і складається із мінімальної кількості показників, необхідних для заповнення форм державних статистичних спостережень. За потреби форма може бути доповнена іншими показниками, необхідними для обліку на підприємстві.
Одночасно повідомляємо, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами, мають інформаційний, роз’яснювальний та рекомендаційний характер.
Враховуючи те, що в Україні введено воєнний стан, Мінекономіки мінімізує використання паперового документообігу, у зв’язку з чим відповідь надається електронною поштою.
З повагою —
заступник Міністра економіки України Тетяна БЕРЕЖНА