Фінзвітність і декларація з прибутку: нові грані співдружби
(пп. 2 п. 21, пп. 3 п. 23, пп. 1 п. 25 р. I Закону № 466, зміни до п.п. 46.2, 49.4, 50.1 ПКУ)
У цій царині три мегаважливі зміни.
Перша. Законодавці переінакшили порядок подання податковим ескулапам фінзвітності для прибутківців, які, відповідно до Закону про бухоблік, зобов’язані оприлюднювати свою річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом1.
Судячи з оновленого абз. 2 п. 46.2 ПКУ, за внутрішньорічні звітні періоди (перший квартал, півріччя, три квартали) такі платники в тандемі з декларацією з податку на прибуток, як і раніше, мають подавати квартальну фінзвітність. А з річною прибутковою декою їм, як і дотепер, слід направляти річну “неаудитовану” фінзвітність (тобто ту, яку складено до перевірки її аудитором).
Своєю чергою, новий абз. 4 п. 46.2 ПКУ гласить: прибутківці, які зобов’язані оприлюднювати свою фінзвітність разом з аудиторським звітом, мають додатково ще подавати контролерам перевірений аудиторами річний фінзвіт разом із їхнім висновком у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.
Для того щоб платники податку на прибуток з усією серйозністю поставилися до такого нововведення, законодавці в абз. 4 п. 46.2 ПКУ завбачливо передбачили, що за нехтування цим обов’язком світить відповідальність, окреслена п. 120.1 ПКУ, для подання податкових декларацій (розрахунків). Простіше кажучи, за неподання чи несвоєчасне подання податковому органу “аудитованої” річної фінзвітності разом з аудиторським звітом прибутківцю варто бути готовим заплатити штраф у розмірі 340 грн.
На жаль, законодавці чітко не прописали, за який саме рік (2019 р. чи 2020 р.) “аудитовану” фінзвітність вперше треба подавати податківцям. На наш позір, це правило мало б запрацювати для надання “аудитованого” фінзвіту за 2020 рік. Адже всі знають, що закони не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи (ст. 58 Конституції України). Утім позаяк абз. 4 п. 46.2 ПКУ вже діє з 23.05.2020 р. (дати набрання чинності Законом № 466), то не виключаємо, що контролери, через відсутність чітких перехідних норм, усе-таки захочуть отримати “аудитовану” фінзвітність за 2019 рік не пізніше 10 червня 2020 року.
Відповідно, якщо справдиться такий другий сценарій, то на горизонті з’явиться питання про застосування санкцій за неподання (несвоєчасне) подання такого річного фінзвіту. Справа в тому, що коментований Закон № 466, який запроваджує це нововведення, було прийнято ще в січні поточного року. І, вочевидь, під час закладення до нього норми про подання податківцям “аудитованої” фінзвітності в термін не пізніше 10 червня, законодавці орієнтувалися на строки, прописані в ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік. Одначе після прийняття Закон № 466 ще майже 4 місяці поневірявся чиновницькими кабінетами, чекаючи на підпис гаранта. А за цей час, як то кажуть, багато води спливло. Так, у зв’язку із запровадженням у країні карантину проведення аудиторських процедур ускладнилося. Тому, розуміючи, що цьогоріч здійснити аудит фінзвітності в умовах карантину у терміни, закріплені в ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік, навряд чи вийде, у березні поточного року до Закону про бухоблік законодавці внесли спецнорму, яка хоч і не скасовує аудит фінзвітності, обаче звільняє від адмінвідповідальності (далебі, за виконання певних умов) за несвоєчасне оприлюднення фінзвітності за 2019 рік разом з аудиторським звітом (п. 12 р. V Закону про бухоблік). Розлогіше про це ми розповідали в газеті “Все про бухгалтерський облік” № 33 за 2020 рік на стор. 8.
Поза тим, п. 521 підрозділу 10 р. ХХ ПКУ (з урахуванням змін, внесених Законом № 591) наразі передбачає звільнення від штрафів за порушення податкового законодавства (окрім певних винятків), вчинені в період із 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), у якому завершується дія карантину, установленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Порушення строку подання контролерам річної фінзвітності з аудиторським висновком явно належить до порушень податкового законодавства, щодо якого винятки в п. 521 підрозділу 10 р. ХХ ПКУ не встановлено. Тому якщо прибутківець подасть податковому органу “аудитовану” фінзвітність за 2019 рік разом з аудиторським звітом не в строк (себто пізніше 10 червня), але зробить це до закінчення карантину, то, по ідеї, штрафу, за п. 120.1 ПКУ, зважаючи на дію п. 521 підрозділу 10 р. ХХ ПКУ, бути не повинно.
Друга. Пункт 50.1 ПКУ доповнено новим абзацом 3, який передбачає: якщо показники “аудитованого” фінзвіту розходяться, як у морі кораблі, із відомостями тої фінзвітності, яку надано разом із декларацією з податку на прибуток, і такі розбіжності впливають на дані, відображені в раніше поданій річній деці, то прибутківець зобов’язаний надати перевіряльникам уточненку до річної декларації з податку на прибуток у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.
Третя. Пункт 49.4 ПКУ також розжився новим абзацом 3, який трубить: якщо підприємство прибуткову деку подає в електронному вигляді, то і фінзвітність, яка чимчикує за нею, як голка за ниткою, необхідно також надавати в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.
1 Про те, хто є такими щасливчиками, зазначено в ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік. Поіменно кожного ми називали в газеті “Все про бухгалтерський облік” № 2 за 2020 рік на стор. 11.