ХДАЕУ — 150 років освітніх та наукових традицій

Інтерв’ю із Чернишовим Ігорем В’ячеславовичем — кандидатом с/г наук, доцентом кафедри технологій виробництва та переробки сільськогосподарської продукції ім. академіка В. г. Пелиха Херсонського державного аграрно­економічного університету, засновником приватного підприємства “Ековиробництво”.

Розкажіть, будь ласка, про Херсонський державний аграрно-економічний університет.

І. В.: Херсонський державний аграрно-економічний університет (ХДАЕУ) — один із провідних вищих навчальних закладів на Півдні України, який готує фахівців для агропромислового комплексу, екології, водного господарства, будівництва та інших галузей економіки, здійснює фундаментальні й прикладні наукові дослідження. Університет було створено у 1874 р. Сьогодні в університеті навчається близько 4000 студентів.

Ми маємо IV рівень акредитації, 5 факультетів, понад 30 освітніх програм і навчаємо за всіма ступенями вищої освіти: “Молодший бакалавр”, “Бакалавр”, “Магістр”, “Доктор філософії”, “Доктор наук”. Освітній процес забезпечують 30 докторів наук, професорів, 180 кандидатів наук, доцентів, понад 50 топових виробничників України не тільки викладають для студентів, а й нині дають можливість здобути практичні навички на виробництві й одержати першу заробітну плату тим, хто навчається за спеціальністю, ще під час навчання.

Структура університету: 5 факультетів: агрономічний, біолого-технологічний, архітектури та будівництва, рибного господарства та природо­користування.

Чим займається кафедра технологій виробництва та переробки сільсько­господарської продукції ім. академіка В. г. Пелиха Херсонського державного аграрно-економічного університету?

І. В.: Ми розуміємо важливість усіх викликів та завдань, які стоять перед людством на сучасному етапі, а тому вчені кафед­ри працюють над проблемою якості продовольчої сировини й продуктів її переробки щодо відповідності міжнародним і європейським стандартам, створенням сучасної лабораторної бази для підготовки наукових фахівців.

Кафедру “Технологій переробки та зберігання сільськогосподарської продукції” створено 2 березня 1998 року. Основні напрями діяльності кафедри такі:

• здійснення науково-педагогічної діяльності;
• виконання наукових досліджень із питань виробництва, переробки та зберігання продукції тваринництва й рослинництва;
• стандартизація та управління якістю сільсько­господарської продукції;
• підготовка фахівців освітніх рівнів “бакалавр”, “магістр”;
• підготовка наукових кадрів в аспірантурі та докторантурі за напрямом 20 “Аграрні науки та продовольство”.

Наукові досягнення кафедри:

На кафедрі діє наукова школа “Селекційно-технологічні методи виробництва продукції тваринництва високої якості”. Основний напрям наукових досліджень школи — розробка прийомів використання сучасних досліджень селекції, генетики, біотехнології, технологій виробництва продукції тваринництва для підвищення продуктивності тварин, ефективної переробки продукції тваринництва та отриманню продукції високої якості.

Під керівництвом співробітників кафедри захищено понад 500 випускних кваліфікаційних робіт. Науково-дослідницька робота спрямована на розробку новітніх ресурсо- та енергозаощаджуючих технологій. Результати цієї роботи підтверджено патентами України на винаходи, основні з яких впроваджено у виробництво та навчальний процес кафедри під час викладання спецдисциплін.

Із метою посилення зв’язків із переробними підприємствами та підвищення рівня підготовки спеціалістів представники кафедри щорічно беруть участь у вітчизняних і зарубіжних науко­во-практичних семінарах та конференціях, де розглядаються питання підвищення ефективності зберігання, переробки сільськогосподарської сировини та конкурентоспроможності переробної промисловості, шляхи подолання кризових ситуацій у галузі, удосконалення та оптимізація наявних технологічних процесів, розроблення нових прогресивних маловідходних технологій виробництва високоякісних продуктів.

На кафедрі функціонує студентський науковий гурток “Технолог”, науковими керівниками підготовлено переможців і призерів Всеукраїнських олімпіад та конкурсів наукових робіт. Здобувачами вищої освіти та викладачами кафедри встановле- но 2 рекорди, які зареєстровано Національним проєктом “Книга рекордів України”.

Розкажіть, будь ласка, про свій професійний шлях.

І. В.: Я маю 83 наукові та навчально-методичні праці, у т.ч. 1 монографію, 3 патенти на корисну модель і 1 патент на науковий твір. Викладаю дисципліни: “Розробка та дослідження нових продуктів”, “Основи зберігання і пакування сільськогосподарської продукції”, “Основи переробки та зберігання сільськогосподарської продукції”, “Технологічне обладнання цехів з переробки продукції тваринництва”, “Технологія виробництва і переробки продукції грибівництва”, “Сучасні таропакувальні матеріали і середовища”, “Технологія зберігання і транспортування харчової продукції та продовольчої сировини”, “Відходи тваринництва та їх переробка”.

Ми з колегами розробили та запатентували в Україні біологічний пластик. Суть розробленої технології полягає в тому, що сільськогосподарські відходи в спеціально створених умовах вирощують грибним міцелієм гливи, унаслідок чого можна отримати ексклюзивні побутові речі, як-от меблі, іграшки, вазони тощо. Наразі ці предмети є екологічними, гіпоалергенними, підпадають під товари крафтового виробництва, після споживання легко утилізуються. Виробництво побутових речей за цією технологією є безвідходним. “Грибні” речі можуть бути цікавими для екологічно орієнтованих людей, націлених на сталий розвиток та виробництво. Грибний міцелій із двох спеціально відібраних штамів глив охоче виділяє ферменти шляхом перетворення цього матеріалу на однорідну масу. Потім його висушують, для чого в штучних умовах потрібно декілька годин, а в природних — 5—7 днів. І готово!

Із нашого біопластику виходить гарний утеплю­вач, схожий за властивостями на пінопласт, чудові кашпо та абажури для ламп, навіть садові меблі. Вони добре витримують температуру і в мінусових, і в плюсових діапазонах. Єдине, чого наш винахід не любить, — підвищеної вологості. Якщо вона сягає 70% — вироби руйнуються. Зате його перевага в тому, що він уп’ятеро-ушестеро дешевший від синтетичного пластику й може слугувати так само довго. Однак синтетика розкладається протягом 100 років, а наш біопластик за якийсь місяць перетворюється на стовідсотковий компост. До того ж жодних токсичних відходів!

Ваші побажання молоді, яка обирає власне майбутнє?

І. В.: Мої побажання молоді такі. Освіта — це путівка у щасливе майбутнє! Переможного миру всім!

Ексклюзивне інтерв’ю Ігоря Чернишова — кандидата с/г наук, доцента кафедри технологій виробництва та переробки сільськогосподарської продукції ім. академіка В. г. Пелиха Херсонського державного аграрно-економічного університету, засновника приватного підприємства “Ековиробництво” головному редактору газети “Все про бухгалтерський облік” Зої Слободянюк