ЯК АГРАРІЮ ЗАРЕЄСТРУВАТИ ПОТУЖНОСТІ, НА ЯКІ НЕ ВИМАГАЄТЬСЯ ОТРИМАННЯ ЕКСПЛУАТАЦІЙНОГО ДОЗВОЛУ

Наказом Мінагрополітики № 431¹ було затверджено Порядок державної реєстрації потужностей (далі — Порядок), який набрав чинності в липні цьогоріч. Цим Порядком визначено процедуру державної реєстрації потужностей з виробництва та/або обігу харчових продуктів, на які не вимагається отримання експлуатаційного дозволу. Спробуємо з’ясувати, як вплинуть вимоги, викладені у Порядку, на аграріїв.

Які потужності має зареєструвати аграрій

Аграрій підпадає під визначення “оператор ринку харчових продуктів”, адже обладнання, будівля, земельні ділянки, які він екс­плуатує, використовуються для виробництва харчових продуктів та кормів. Звідси випливає, що згідно з Порядком аграрій (незалежно від напряму виробництва — тваринництво чи рослинництво) має зареєструвати свої потужності, на які не видається експлуатаційний дозвіл, у територіальному органі Держпродспоживслужби.

Відповідно до п. 69 ст. 1 Закону про безпечність харчових продуктів² потужностями визнаються споруди або комплекси споруд, приміщення, будівлі, обладнання та інші засоби, включаючи транспортні засоби, а також території, що використовуються на будь­якій стадії виробництва та/або обігу об’єктів санітарних заходів.

 Транспортний засіб (наприклад, молоковоз), який використовується для реалізації харчових продуктів кінцевим споживачам, теж вважається потужністю, котру слід зареєструвати. Не реєструється як окрема потужність такий транспортний засіб, якщо він експлуатується іншою зареєстрованою потужністю одного власника або обслуговує потужність, на яку видано екс­
плуатаційний дозвіл.­­

Для виробників ремісничих (крафтових) харчових продуктів тваринного походження, які виробляються на одній потужності за власною унікальною рецептурою (технологією оператора ринку) з основного інгредієнта українського походження в обсязі не більше 1000 кілограмів або 1000 літрів на тиждень у середньому протягом року, діє “спрощений підхід” до харчового законодавства. Зокрема, на таких виробників не поширюється обов’язок отримання експлуатаційного дозволу, а внесення інформації до державного реєстру потужностей операторів ринку відбувається за декларативним принципом шляхом подання Заяви.

Також державній реєстрації підлягають потужності з виробництва харчових продуктів нетваринного походження. До таких належать: напої алкогольні та безалкогольні, місця торгівлі продуктами харчування (роздрібна та гуртова), об’єкти транспортування, зберігання (стаціонарні, рухомі, тимчасові потужності)  тощо. Під час заповнення Заяви адресою рухомої потужності вважають місцезнаходження оператора ринку.

Які документи необхідні для реєстрації потужностей

Для державної реєстрації потужностей із виробництва та/або обігу харчових продуктів, на які не вимагається отримання експлуатаційного дозволу, необхідно подати Заяву установленого зразка (додаток до Порядку)  не пізніше, ніж за 10 календарних днів до початку роботи таких потужностей.

Заяву можна заповнити та подати в електронному вигляді через Єдиний державний вебпортал електронних послуг (портал “Дія”) або особисто, до територіального органу Держпродспоживслужби чи до Центру надання адміністративних послуг. Подати Заяву також можна поштою (рекомендованим листом).

Як відбувається державна реєстрація потужностей

Державна реєстрація потужностей, на які не вимагається отримання експлуатаційного дозволу, здійснюється шляхом внесення відповідної інформації до реєстру на безоплатній основі. Кожному виду потужностей присвоюється особистий реєстраційний номер. Рішення про реєстрацію або про відмову в такій реєстрації ухвалюється протягом 10 календарних днів після отримання Заяви. Копія рішення про реєстрацію або відмова надається (надсилається) власнику потужностей протягом 3 робочих днів із дня ухвалення такого рішення.

Своєю чергою, оператор ринку має право розпочати експлуатацію потужності за принципом мовчазної згоди, якщо протягом 15 робочих днів після подання ним Заяви територіальний орган Держпродспоживслужби не ухвалив рішення та не надав його копії аграрію — оператору ринку.

На оператора ринку покладається обов’язок протягом 10 робочих днів повідомляти територіальному органу Держпродспоживслужби про зміни у своїй діяльності, що зумовлюють необхідність внесення змін до відомостей державного реєстру потужностей, а також про припинення використання потужності.

Яка відповідальність за нереєстрацію потужностей, на які не вимагається отримання експлуатаційного дозволу

Відповідно до п. 5 ст. 37 Закону про безпечність харчових продуктів забороняється обіг харчових продуктів, вироблених на потуж­ностях, повідомлення про реєстрацію яких не було зроблено оператором ринку.

Якщо за результатами державного контролю в аграрія виявлять незареєстровані потужності, які підлягають обов’язковій державній реєстрації відповідно до Закону про безпечність харчових продуктів, то за отриманою в процесі перевірки інформацією, достатньою для державної реєстрації, Держпродспоживслужба здійснить таку реєстрацію самостійно із власної ініціативи, про що повідомить оператора ринку.

Щодо фінансової відповідальності, то виробництво харчових продуктів із використанням незареєстрованих потужностей, відповідно до п. 2 ст. 65 Закону № 2042³, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі 20 мінімальних заробітних плат (160000,00 грн), на фізичних осіб — підприємців —  11 мінімальних заробітних плат (88000,00 грн).

Тож аби убезпечити себе від штрафних санкцій, аграріям, котрі пов’язані з виробництвом та обігом харчових продуктів і кормів, слід подати Заяви до територіальних органів Держпродспоживслужби.

Анастасія ЧОБОТАР­ЄВТЄЄВА, бухгалтер ТОВ “НІК”,
Одеська область

¹Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України “Про затвердження Порядку державної реєстрації потужностей та Порядку ведення державного реєстру операторів ринку та їхніх потужностей” від 15.02.2024 р. № 431.

²Закон України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” від 23.12.1997 р.  №771.