Поезія. “Через довгих сорок літок…”

***

Через довгих сорок літок
Згадуватимуть
Виживші, доживші діти
До сивин-почуд,
Як йшли до «Пізнайка» в гості
Й тричі з-за тривог —
В бомбосховища, в дорозі,
Їх заводили.

Тиснулись як о́дне в о́дне.
Й потім у редакції
В радість плескали в долоні
У вгада́лках з казки.
Й зовні стримані, веселі
Вчительки змужнілі
З ними розглядали стелі
Розмальовок-бджілок.

26.11.2024 р.

Київський поет Євгеній Юхниця

Сторінка у Фейсбуці:
www.facebook.com/profile.php?id=100008052575440