-
Сповіщення: Увесь № 47-2021 р. – Газета "Все про бухгалтерський облік"
Чи можна не декларувати потенційно негоспдіяльний податковий кредит
У квітні 2020 року компанія, платник ПДВ, одержала та оплатила юридичні послуги (юридичний висновок-звіт щодо можливої майбутньої покупки земельної ділянки) на суму 300 тис. грн, у т.ч. ПДВ — 50 тис. грн. Податкову накладну виписано та зареєстровано постачальником послуг, але не включено до податкового кредиту в квітні 2020 р. На сьогодні 50 тис. грн “висять” на 644 субрахунку, позаяк на той момент не було зрозуміло, чи купуватиме компанія таку земельну ділянку. Відповідно, операція могла бути визнана негосподарською.
Який граничний строк така податкова може “висіти” на 644 субрахунку? Якщо у якийсь момент компанія вирішує, що ділянку не купуватиме й операція “негосподарська”, то як вчинити з податковою накладною?
Запитання з консультаційної лінії
ВІДПОВІДЬ: Податковий кодекс України (далі — ПКУ) уже давно не забороняє включати до складу податкового кредиту ПДВ, нарахований (сплачений) під час купівлі товарів/послуг, необоротних активів, не призначених для використання в госпдіяльності. Визнавати податковий кредит на підставі зареєстрованої податкової накладної — це, швидше, обов’язок, аніж право платника ПДВ. Саме так сформульовано п. 198.1 ПКУ. Під виняток потрапляють лишень податкові накладні, що постачальником безпідставно (без факту здійснення операції) або містять помилки, котрі заважають ідентифікувати операцію.
У разі, якщо витрати, котрі привнесли податковий кредит, не пов’язані з госпдіяльністю, вмикається компенсаторний механізм п. п. 198.5, 199.1 ПКУ. Його “гасять” податковими зобов’язаннями, що супроводжуються випискою та реєстрацією зведеної податкової накладної.
Але ви маєте рацію, будь-який податковий кредит можна відкласти на потім. За п. 198.6 ПКУ зареєстровану вхідну податкову накладну можна включити до складу податкового кредиту впродовж 1095 днів із дня її складання. Причім зробити це можна в поточному періоді, коли ухвалено рішення використати її потенціал, без подання уточнюючого розрахунку. Такий “термін придатності” надає нам інформацію про те, скільки може “висіти” на субрахунку 644 сума вхідного ПДВ, допоки її не спишуть — протягом 1095 днів від дня виписки податкової накладної.
Водночас у вашому випадку притримувати такий податковий кредит доволі ризиковано, адже ви із самого початку знали про те, що витрати можуть виявитися негоспдіяльними. Ризики закладено в п. 198.5 ПКУ, котрий устійнює, за якою подією нараховують компенсуючи податкові зобов’язання. Такий ПДВ нараховують:
- у періоді купівлі товарів/послуг, необоротних активів, початково придбаних для негоспдіяльних цілей;
- якщо товари/послуги, необоротні активи спершу купували для госпдіяльності та обкладених ПДВ операцій, а потім змінили їх призначенні — тоді на дату початку їх негоспдіяльного використання, зазначену в первинних документах.
У своїх роз’ясненнях перевіряльники неодноразово наголошували: якщо купівля початково не призначена для госпдіяльності та обкладених ПДВ операцій, то ПДВ за п. 198.5 ПКУ нараховують у періоді, коли виникло право на податковий кредит. Цей період визначають за датою складання вхідної податкової накладної або за датою її реєстрації, якщо вона відбулася з порушенням граничних термінів, відведених на реєстрацію (п. 201.10 ПКУ).
Із-поміж іншого це означає, що податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ слід визнавати в періоді купівлі негоспдіяльних товарів/послуг та/або призначених для не обкладених ПДВ операцій, навіть якщо податковий кредит не збільшували, а відклали на потім. Достатньо, щоб право на такий податковий кредит виникло (див. ІПК ДФСУ від 21.09.17 р. № 2024/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 27.06.18 р. № 2877/5/99-99-15-03-02-16/ІПК, від 22.08.19 р. № 3941/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
І якщо податківці під час перевірки виявлять відсутність таких податкових зобов’язань, то неодмінно їх донарахують. А ось податковий кредит за цей самий період вони не відновлюватимуть. Тому існує ризик донарахувань, штрафів і пені за заниження податкових зобов’язань. Згідно з вищезазначеним у вас є два варіанти, як убезпечитися від неприємностей.
Варіант 1. Відновити податковий кредит за юрпослугами в періоді їх купівлі шляхом подання уточнюючого розрахунку та з його допомогою одночасно збільшити податкові зобов’язання згідно п. 198.5 ПКУ за той самий період. Водночас потрібно скласти “заднім” числом зведену податкову накладну та зареєструвати її. У майбутньому такий “анульований” податковий кредит можна відновити, якщо операція все ж таки отримає статус госпдіяльної. Для цього треба скласти розрахунок коригування з кодом причини “103” до зведеної податкової накладної, котру виписали за п. 198.5 ПКУ.
Варіант 2. Подбати про оформлення первинного документа, котрий би міг підтвердити, що статус негоспдіяльних ці витрати отримають лишень у майбутньому, коли справді ухвалять рішення про відмову від купівлі землі. Оформити це документально можна звичайною бухдовідкою. Тоді вже можна аргументовано стверджувати, що видатки були госпдіяльними аж до моменту відмови від купівлі землі. А в податковій кредит за юрпослугами відклали на потім, бо мали на це повне право. У тому самому періоді, коли з’явиться такий документ, потрібно включити до складу податкового кредиту податкову накладну за юрпослугами й нарахувати на їх вартість податкові зобов’язання за п. 198.5 ПКУ.
Ірина МИХАЙЛОВА,
консультант газети
“Все про бухгалтерський облік”