Карантин посилюється!
Кому залишатися вдома, а кому можна працювати

(Коментар до постанови КМУ від 02.04.2020 р. № 255)

Друкованому виданню важко встигнути за Інтернетом та телебаченням у проголошенні важливих новин. Але сила газети “Все про бухгалтерський облік” у тому, що ми не просто повідомляємо вам, любі читачі, про нові нормативні документи, але й розтлумачуємо особливості їх застосування. Отже, усі ви знаєте, що з понеділка, 6 квітня, карантин в Україні посилили завдяки коментованій постанові (вона офіційно оприлюднена в газеті “Урядовий кур’єр” № 65 за 04.04.2020 р.), яка виклала в новій редакції постанову КМУ від 11.03.2020 р. № 211 (далі — Постанова про карантин). Не будемо зайвий раз розжовувати правила для громадян (перебування на вулиці тільки в масці та з паспортом або заборона відвідувати спортивні та дитячі майданчики) — їх ви прочитаєте на стор. 19 поточного номера. Наша сфера інтересу — як нові умови карантину впливають на вітчизняний бізнес.

Хто може працювати, а хто ні

Перелік бізнесу, якому дозволено працювати в умовах посиленого карантину, як не дивно, збільшився¹. Як і раніше, діє загальне правило: до 24 квітня заборонено працювати тим фірмам та підприємствам, діяльність яких передбачає приймання відвідувачів (пп. 8 п. 2 Постанови про карантин). Але перелік винятків (кому все ж можна функціонувати) зріс!

Отже, зараз дозволено працювати:

1) продавцям (за умови перебування в приміщенні не більше одного відвідувача на 10 м² торговельної площі):

• продуктів харчування (магазини та супермаркети);
• пального (АЗС);
• 🙂² деталей та приладдя для транспортних засобів та сільгосптехніки (автомагазини);
• засобів гігієни (магазини та супермаркети);
• ліків та медвиробів (аптеки);
• ветеринарних препаратів (ветаптеки);
• кормів (зоомагазини);
• пестицидів і агрохімікатів;
• насіння і садивного матеріалу;
• 🙂 добового молодняку свійської птиці (курчат, каченят тощо);
• засобів зв’язку та телекомунікацій (мобільних телефонів, планшетів, ноутбуків тощо). Але тільки в спеціалізованих магазинах, які мають прямі контракти з операторами зв’язку;

2) продавцям інших товарів та закладам харчування (ресторани, кафе, їдальні) — тільки за умови адресної доставки замовлень покупцям. Працювати у звичному режимі з прийманням відвідувачів — зась!;

3) усім (!) установам, які надають фінансові послуги. Досі могли функціонувати лише банки та страхові компанії, тепер же відчинять двері 🙂 ломбарди, 🙂 кредитні спілки тощо. Крім того, можуть працювати інкасатори;

4) лікарням, стоматологічним кабінетам, іншим закладам медичної практики;

5) ветеринарним клінікам;

6) 🙂 автосалонам та компаніям, які надають авто в оренду;

7) підприємствам, які займаються техобслуговуванням та ремонтом транспортних засобів (СТО, шиномонтажі тощо);

8) 🙂 компаніям, які проводять періодичні випробування автотранспортних засобів на предмет дорожньої безпеки, сертифікацію транспортних засобів, їх частин та обладнання;

9) фірмам, які обслуговують РРО;

10) 🙂 підприємствам, які підключають споживачів до Інтернету (провайдери), поповнюють мобільні рахунки, надають послуги з оплати комунальних платежів та доступу до Інтернету;

11) тим, хто займається ремонтом комп’ютерної та 🙂 офісної техніки, устаткування, приладдя;

12) пунктам ремонту побутових виробів і предметів особистого вжитку;

13) об’єктам поштового зв’язку;

14) 🙂 підприємствам та організаціям, які є кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг;

15) 🙂 закладам розміщення (готелям, мотелям тощо), але тільки тим, у яких проживають медпрацівники та особи в обсервації, а також інші особи відповідно до рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

1) персонал треба забезпечити засобами індивідуального захисту для обличчя та очей;

2) відвідувачі можуть заходити, тільки якщо вони у респіраторі або масці (можна навіть у саморобній).

Як і досі, можна працювати підприємствам та організаціям, які працюють без приймання відвідувачів. Тобто це різноманітні заводи та фабрики, будівельні компанії, ЗМІ, сільськогосподарські підприємства, друкарні тощо.

Не можуть працювати:

• культурно-розважальні заклади (кінотеатри, театри, музеї, виставки тощо);
• спортивні клуби та секції, фітнес-клуби тощо;
• перукарні, салони краси, лазні, тату-салони тощо;
• заклади освіти (дитсадки, школи, технікуми, інститути та університети тощо);
• продавці одягу та взуття, меблів, сантехніки, книжок, спортивних товарів, інших товарів, а також заклади громадського харчування — у режимі приймання відвідувачів (як ми вже зазначали, їм дозволено трудитися в режимі адресної доставки замовлень).

Обмеження на перевезення

Тут теж є деякі новації. Передусім скажемо: рух автобусів, залізницею та польоти літаками заборонені. Але ж, як ви прочитали вище, у країні продовжує працювати купа підприємств і їх працівникам треба добиратися до роботи. Для цього Кабмін дозволив:

1) без обмежень пересуватися легковими авто;

2) перевозити власними службовими або орендованими автобусами працівників, які забезпечують:

• охорону здоров’я;
• продовольче забезпечення;
• урядування та надання найважливіших державних послуг;
• енергозабезпечення, водозабезпечення;
• зв’язок та комунікації;
• фінансові та банківські послуги;
• функціонування інфраструктури транспортного забезпечення;
• діяльність сфери оборони, правопорядку та цивільного захисту;
• функціонування об’єктів критичної інфраструктури³, які мають безперервний промисловий цикл.

Такі перевезення можливі за дотримання наступних умов:

а) водій та пасажири — у масках;

б) кількість пасажирів не перевищує кількість місць для сидіння;

в) маршрут руху погоджено з поліцією.

Щодо останньої вимоги — у нормативних документах порядок такого узгодження не прописано. Але на офіційному сайті Національної поліції вже створено спеціальний розділ, у якому можна подати електронну заявку на узгодження маршруту;

3) перелічені в попередньому пункті працівники можуть їздити в міських автобусах, трамваях та тролейбусах за умови, якщо вони в захисних масках. Причому, на відміну від попередніх правил, коли в міському транспорті можна було зайняти половину місць для сидіння, тепер можуть бути зайняті всі місця для сидіння! Не можна їхати тільки стоячи.

Відповідальність за порушення умов карантину

На тих, хто порушуватиме умови карантину (як перелічені вище, так й інші, прописані у Постанові про карантин), чекає:

• адміністративна відповідальність — штраф на громадян від 17 тис. грн до 34 тис. грн, а на посадових осіб від 34 тис. грн до 170 тис. грн (ст. 44³ Кодексу України про адміністративні правопорушення). Про найпоширеніші недоліки при складанні адмінпротоколів, наявність яких може завадити притягненню до такої відповідальності, читайте на стор. 27 цього номера;
• кримінальна відповідальність — якщо порушення правил карантину спричинило або завідомо могло спричинити поширення коронавірусу, на злочинця чекає штраф 17—51 тис. грн, або арешт на строк до 6 місяців, або обмеження чи позбавлення волі на строк до 3 років (ст. 325 Кримінального кодексу України). А якщо порушення карантину спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки — порушнику “світить” позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

Працівникам від 60 років не можна ходити на роботу

Відповідно до п. 4 Постанови про карантин самоізоляції потребують, зокрема, особи, які досягли 60-річного віку. Виняток із цього правила — особи, які здійснюють заходи, пов’язані з недопущенням поширення коронавірусу або забезпечують діяльність об’єктів критичної інфраструктури.

Особи, які потребують самоізоляції, не вправі самовільно полишати місце самоізоляції (пп. 17 п. 2, п. 4 Постанови про карантин). Із цього випливає, що підприємства, де є працівники віком 60 років і старші, не побачать таких працівників на роботі. Прямої заборони допускати їх до праці у законодавстві немає, але радимо все-таки не смикати тигра за вуса. Як мінімум, у разі перевірки штраф отримає працівник, який досяг 60-річного віку.

Що робити з таким працівником? Є кілька варіантів:

• перевести його на дистанційну роботу, якщо дозволяє посада (що для цього треба зробити, читайте в газеті “Все про бухгалтерський облік” № 24 за 2020 р. на стор. 8);
• відправити у щорічну оплачувану відпустку;
• оформити відпустку без збереження зарплати (про це ми розповіли в газеті “Все про бухгалтерський облік” № 28 за 2020 р. на стор. 3);
• або врешті-решт ввести для такого працівника простій на виробництві з оплатою не нижче 2/3 від посадового окладу (див. газету “Все про бухгалтерський облік” № 23 за 2020 р. на стор. 11).

Облік доходів і витрат без Книги: хто та як ним може скористатися

Кожен одружений чоловік мріє хоча б один день побути холостяком! Аналогічно до цього й підприємці (єдинники й загальносистемники) або фізособи, котрі здійснюють незалежну професійну діяльність, сплять і бачать мати можливість хоча б день не обліковувати результати своєї роботи в Книзі обліку доходів і витрат. До цього ще б і готівку від покупців товарів (послуг) без касового апарата приймати, взагалі життя вдалося б на всі 100%!

Ну про роботу без реєстратора розрахункових операцій це ми, звісно, “загнули”. А ось без Книги обліку доходів і видатків фізособи-підприємці й НПДшники сьогодні попрацювати можуть, і не один день, а протягом усього строку оголошеного карантину (принаймні до 24 квітня 2020 року). Саме таку можливість їм надає п. 3 Постанови про карантин.

Далебі, скористатися таким приємним звільненням зможуть не всі фізособи-підприємці та НПДшники. Та й облік результатів своєї діяльності їм вести все-таки доведеться, і всі записи до Книги обліку доходів і витрат їм теж потрібно зробити, тільки пізніше. Обговоримо все в деталях.

Згідно з п. 3 Постанови про карантин не вести Книгу обліку доходів і витрат у період карантину зможуть лишень фізособи, котрі після встановлення карантину зареєструвалися фізособами-підприємцями чи НПДшниками. Тільки у них ведення Книг повинно починатися у період після встановлення карантину.

Дані про доходи і витрати за період карантину потрібно внести до Книги обліку доходів і витрат, яку належить подати до податкової на реєстрацію протягом 3 місяців з дня ухвалення рішення про скасування карантину.

Таким робом, перед нами не звільнення від ведення обліку в Книзі обліку доходів і витрат на період карантину, а лишень дозвіл тимчасово не вести в ній записи з умовою необхідності їх відновлення на певну дату.

Ба більше, на завершення наголосимо ще на одній важливій деталі. Мовиться про Книгу обліку доходів і витрат, а не Книзі обліку доходів, яку ведуть фізособи-єдинники — неплатники ПДВ. Чи можуть вони скористатися дозволом тимчасово не вносити записи до своїх Книг? Якщо діяти в межах сказаного в тексті Змін, відповідь на це запитання буде тільки негативною. Утім є надія, що точка зору контролерів буде зовсім іншою. Тільки-но вона з’явиться, ви дізнаєтеся про неї першими. Слідкуйте за нашими публікаціями.

Олександр Башинський,
Андрій Хусід,
консультанти газети “Все про бухгалтерський облік”