Черговий “ремонт” Нацстандартів: у чому суть нововведень

(Коментар до наказу Мінфіну України від 09.07.2021 р. № 385)

На дворі літньо-відпускний період. Це час, коли хочеться призупинити темп життя, поніжитися на березі якоїсь баюри та побути наодинці зі своїми думками. Проте, либонь, більшість бухгалтерів про таке можуть тільки мріяти, адже їм постійно треба бути насторожі й тримати носа за вітром. Позаяк навіть улітку-влітечку — сонячній порі нормотворці не сплять, не дрімають,
а шедеври нормотворення клепають — от як, наприклад, коментований наказ Мінфіну України від 09.07.2021 р. № 385¹. Він уносить зміни до рядка бухнормативки, яку обліковцям треба знати так, щоб аж від зубів відскакувало. Відразу хочемо заспокоїти: нічого меганадзвичайного цей циркуляр, як нам здається, не несе. Проте все ж є певні нововведення, про які варто знати. Саме на них ми й закцентуємо увагу.

Отже, по-перше, дещо переінакшено п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.95 р. № 88, стосовно позначення в первинному документі такого реквізиту, як одиниця виміру господарської операції. Дотепер у названій нормі було прописано, що її слід фіксувати в “грошовому та/або вартісному виразі”. Після коментованих метаморфоз уже йдеться про те, що одиниця міри має бути у “грошовому та за можливості у натуральних вимірниках“.

Як бачите, нічого критичного, по суті, не відбулося. Посилено лише пріоритетність саме грошово-вимірного способу позначення госп­операції. Він у первинці має бути обов’язково (зрештою, і дотепер його наявність була неминуча), а от натуральний вимірник товарів/послуг наразі слід зазначати лише за можливості (якщо він є — вказуємо, немає — тож не малюємо його).

По-друге, накрила хвиля змін і назву субрахунку 715. Дотепер, нагадаємо, він іменувався “Одержані штрафи, пені, неустойки”. Після змін він має вже назву “Штрафи, пені, не­устойки”. Здавалося б, прибрали тільки “одержані”, чи й не зміни. Утім насправді сакральний смисл цього нововведення, на наш погляд, значно глибший. Адже часто-густо підприємства апелювали саме до вилученого слова і відображали в бухобліку штрафні санкції тільки в тому звітному періоді, коли їх фактично отримано. Водночас вони абсолютно ігнорували дату нарахування кари, тобто визнання санкцій боржником чи одержання рішення суду про їх стягнення. А це не є good… На це вказували ще раніше мінфінівці в листі від 11.07.19 р. № 35210-06-63/17879. Тому, либонь, щоб і надалі в постраждалої сторони не було спокуси прив’язуватися до дати саме отримання штрафних сум, означене слово й вилучили із назви суб­рахунку 715.

По-третє, легким розчерком пера держ­орган прибрав абз. 2 із п. 1 р. IV НП(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”. У ньому, нагадаємо, ішлося про можливість застосування міжнародних стандартів малими та середніми підприємствами, які зобов’язані або самостійно виявили бажання вести облік за  канонами МСФЗ. Це нововведення здійняло хвилю обурення серед експертів в обліковій сфері. Адже воно, власне, натякає на те, що Мінфін проти застосування МСФЗ для малих та середніх підприємств в Україні. Тобто керуватися можна нібито тільки “загальними” МСФЗ.

Хоча тут збиває з пантелику такий нюанс. У ч. 1 ст. 12¹ Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р. № 996-XIV зокремлено, що для складання фінансової звітності можна застосовувати тільки міжнародні стандарти, викладені державною мовою та офіційно оприлюднені на вебсторінці центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухобліку. МСФЗ для малих та середніх підприємств якраз красується серед оприлюдненців (https://www.mof.gov.ua/storage/files/IFRS_for_SME_(2015)%20ukr_AH%20am%20(3).pdf). Тому допоки його мінфінівці не вилучать, питання із можливістю його застосування, гадаємо, можна вважати відкритим.

По-четверте, такий реквізит форм фінансової звітності (загальної та спрощеної), як “КОАТУУ”, мінфінівці замінили на “КАТОТТГ”. Коріння цього переінакшення, найпевніше, росте із нещодавньої адміністративно-територіальної реформи. Власне, в її результаті, як ви, мабуть, знаєте, на заміну старому ДК 014-97 “Класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою України” (КОАТУУ), затвердженому наказом Держстандарту України від 31.10.97 р. № 659, нормотворці запровадили новий Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ), ухвалений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 р. № 290. Тому саме на останній і слід орієнтуватися під час позначення означеного реквізиту у фінзвітності.

По-п’яте, у рядок 2285 “Разом витрати (2050 + 2061)” форми № 2-мс “Звіт про фінансові результати” головні методологи країни додали дужки, наголосивши таким чином, що цей показник слід виокремлювати з фінрезультату. Хоча й до цього, либонь, обліковці чинили саме так. Адже це логічно та, як нам здається, чітко випливає із філософії формування фінрезультату. Тож на цю метаморфозу можна легко одягти ярлик коректурної, тобто такої, що не тягне серйозного значеннєвого навантаження.

По-шосте, у НП(С)БО 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”, НП(С)БО 25 “Спрощена фінансова звітність”, НП(С)БО 14 “Оренда”, НП(С)БО 32 “Інвестиційна нерухомість”, р. ІІ форми № 5 “Примітки до річної фінансової звітності”, Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженій наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. № 291, та Положенні про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об’єктами державної, комунальної власності, затвердженому наказом Мінфіну України від 19.12.06 р. № 1213 (далі — Положення № 1213), слова “цілісний майновий комплекс” та “цілісний державний майновий комплекс” замінено на “єдиний (цілісний) майновий комплекс” і “єдиний (цілісний) державний майновий комплекс” відповідно. Вочевидь, що відбулося це задля гармонізації цього терміна з тим, яким послуговуються в Законі України “Про оренду державного та комунального майна” від 03.10.19 р. № 157-IX та Господарському кодексі України.

По-сьоме, технічних правок зазнав також і п. 1.2 р. IV Положення № 1213, навіть попри те, що його викладено в новій редакції. Як нам здається, ці зміни внесено, аби просто акцентувати увагу на тому, що бухкотируванням Дт 443 Кт 66 необхідно уособлювати операції з нарахування працівникам матеріальних заохочень, які держкомунпідприємства виплачують трударям саме за рахунок прибутку попереднього звітного кварталу (року).

Зміни — це завжди рух. Головне, щоб він був уперед, позитивний і не надто обтяжливий для й так заклопотаних обліковців.

Руслан ПОЛІЩУК,
консультант із питань обліку
та оподаткування, м. Київ

#бухоблік, #фінзвітність, #МСФЗ