Чи виплачувати компенсацію за дні донорського відпочинку в разі звільнення працівника

Оновлена з 25.01.2021 р. ст. 124 КЗпП справді передбачає можливість приєднання до щорічної відпустки за бажанням донора дня відпочинку, який надається безпосередньо після кожного дня донації крові та/або компонентів крові. Утім це не означає, що такий день стає днем відпустки.

Поза тим, ст. 20 Закону про донорство устійнює, що працівник-донор за погодженням із керівництвом підприємства в день безоплатної донації крові та/або її компонентів може бути залучений до роботи. Тоді йому за бажанням надають інший день відпочинку зі збереженням середнього заробітку. І хоча тут жодного слова про приєднання такого дня до відпустки, ніхто ж не буде заперечувати, що це також можливо.

У будь-якому разі ми розуміємо, що і в першому, і в другому варіанті йдеться не про відпустку, а про додаткові гарантії працівнику, який забажав стати донором. Оплачувати дні такого додвідпочинку роботодавець мусить за середнім заробітком, обчисленим із зарплати за 2 місяці, що передують місяцю, коли надано день відпочинку (розлогіше про оплату таких днів — на стор. 8).

Своєю чергою, ст. 24 Закону про відпустки передбачає виплату компенсації за невикористані дні відпусток. Тож права на компенсацію за дні додаткового “донорського” відпочинку у працівника у разі звільнення немає. У той же час у разі звільнення працівник може скористатися правом на відпустку, гарантованим ст. 3 Закону про відпустки. У ній наголошено на тому, що за бажанням працівника у разі його звільнення (окрім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. А вже до відпустки можна приєднати дні додвідпочинку, як це передбачає ст. 124 КЗпП. Позаяк датою звільнення має бути останній день відпустки, радимо використати дні додаткового відпочинку до початку відпустки.