-
Сповіщення: Увесь № 95-96 за 2021 р. – Газета "Все про бухгалтерський облік"
-
Сповіщення: ☕️ Корисні статті для аграріїв за минулий тиждень – AgroVOBU
Виявлено надлишок підакцизних товарів: що з акцизом
За підсумками інвентаризації на нашому підприємстві виявлено надлишки підакцизних товарів.
Чи виникають через це акцизно-податкові зобов’язання?
Запитання з консультаційної лінії
ВІДПОВІДЬ: Виявлені під час інвентаризації надлишкові підакцизні товари потраплять до об’єкта обкладення акцизним податком у момент їх реалізації (використання для власних потреб) відповідно до п. 213.1 Податкового кодексу України (далі — ПКУ). Розглянемо цей умогляд розлого.
Ольга БУЛГАКОВА,
експерт з бухгалтерського обліку
та оподаткування
P.S. Про правила проведення та облікові наслідки річної інвентаризації читайте у спецвипуску “Операція “Інвентаризація” (№ 97 за 2021 р.).
#інвентаризація, #акциз, #податок, #штраф
Державна фіскальна служба України
Лист від 14.09.16 р. № 20085/6/99-99-15-03-03-15
Про розгляд звернення
Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) розглянула звернення ТОВ СП «XXXX» (далі — Товариство) щодо питань реєстрації Товариства платником акцизного податку та визначення об’єкта оподаткування акцизним податком і повідомляє.
Щодо необхідності реєстрації платником акцизного податку при здійсненні господарських операцій
Відповідно до пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу платником акцизного податку, зокрема, є особа, яка реалізує пальне.
Реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу — це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (у тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника.
Пальне — це нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу (пп. 14.1.141 1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Отже, відповідно до абзацу другого пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального іншим суб’єктам господарської діяльності на митній території України на підставі будь-яких господарських та цивільно-правових договорів є операціями з реалізації пального.
Разом з цим повідомляємо, що суб’єкт господарської діяльності, який здійснює будь-які операції, визначені абзацом другим пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу є платником акцизного податку.
Згідно з пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу особи, які здійснюють реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб — підприємців, до початку здійснення реалізації пального.
Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Звертаємо увагу, що згідно з п. 117.3 ст. 117 Кодексу здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому Кодексом, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.
Водночас слід зазначити, що інформації, викладеної у листі, не достатньо, щоб надати остаточну та вичерпну відповідь стосовно необхідності реєстрації Товариства платником акцизного податку. Зокрема, не зазначено коди товарної номенклатури згідно з УКТ ЗЕД для товарно-матеріальних цінностей (пального), які Товариство планує передати згідно з умовами договору про надання послуг з утилізації.
Для отримання більш детальної консультації платник податку має право звернутися до контролюючого органу із детальним описом суті здійснюваних операцій та особливостей договірних відносин з контрагентом.
Щодо виникнення об’єкта оподаткування акцизним податком у разі оприбуткування Товариством надлишку палива чи списання в бухгалтерському обліку палива понад встановлені норми витрат
Перелік операцій, які є об’єктом оподаткування акцизним податком, визначено п. 213. ст. 213 Кодексу.
Зокрема, це операції з:
- реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що:
- отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;
- ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;
- вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до пп. 213.1.1 цього пункту, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних (пп. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу).
Такий облік отриманого та витраченого (реалізованого) пального ведеться з метою виявлення об’єкта оподаткування акцизним податком, а саме: обсягів перевищення витраченого (реалізованого) пального над отриманим.
При цьому якщо обсяги реалізованого (витраченого) пального не перевищують обсяги отриманого пального від інших платників акцизного податку, за які сплачено акцизний податок, то у Товариства не виникатиме об’єкта оподаткування відповідно до пп. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу.
Щодо нормативів втрат палива внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, зберігання чи транспортування палива та іншої причини, пов’язаної з природним результатом
Пунктом 13.13 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 року за № 805/15496, зокрема, визначено, що норми природних втрат нафтопродуктів (нафти) затверджено постановою Держпостачу СРСР від 26 березня 1986 року № 40 «Об утверждении норм естественной убыли нефтепродуктов при приеме, хранении, отпуске и транспортировании».
Разом з цим повідомляємо, що зазначене питання не належить до компетенції ДФС. Більш детальну інформацію із зазначеного питання Товариство може отримати від Міністерства палива та енергетики України.
Щодо збільшення показника формули в СЕАРП по раніше придбаних і не використаних на момент реєстрації платником акцизного податку обсягах пального, якщо Товариство придбавало паливо в період, коли воно не було зареєстроване як платник акцизного податку, а в подальшому реєструється платником акцизного податку та проводить господарські операції, які є об’єктом оподаткування акцизним податком
Згідно із п. 32 розділу IV Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 113 (далі — Порядок), акцизна накладна, розрахунок коригування акцизної накладної, заявка на поповнення залишку пального, коригування до заявки на поповнення залишку пального складаються особами, що здійснюють реалізацію пального та які відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Кодексу визначені платниками податку та включені до реєстру платників.
У разі коли у платника податку виникає потреба поповнити обсяги залишків пального в СЕАРП, він має право надіслати ДФС заявку на поповнення обсягів залишку пального, яка реєструється ДФС в СЕАРП, за умови наявності у такого платника сум залишку акцизного податку, перерахованого платником на електронний рахунок, та наявності обсягів залишку пального, що зменшуються згідно із заявкою.
Заявка на поповнення обсягів залишку пального складається особою, що здійснює реалізацію пального, у разі, коли виникає потреба поповнити обсяги залишку пального в СЕАРП (п. 33 Порядку).
Отже, у разі наявності у платника податку обсягів залишку пального, по яких не проведено інвентаризацію і по яких, відповідно до п. 9 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, не може бути збільшено показник (АНакл), такі обсяги повинні при реалізації пального заноситись в СЕАРП шляхом оформлення заявок на поповнення обсягу залишку пального (п. 232.4 ст. 232 Кодексу та розділ IV наказу Міністерства фінансів України від 25.02.2016 № 218 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального») із сплатою акцизного податку на ці обсяги на окремий електронний рахунок, відкритий платнику в Казначействі. На цей рахунок таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми акцизного податку, на яку платник податку має право подати заявку на поповнення/коригування обсягу залишків пального, на які він має право зареєструвати акцизні накладні в ЄРАН.
Голова Р. М. Насіров
Державна фіскальна служба України
Лист від 09.11.16 р. № 24089/6/99-99-12-03-03-15
Про надання податкової консультації щодо реалізації пального
Платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування, а також коригування до заявок на поповнення обсягу залишку пального в Єдиному реєстрі акцизних накладних на обсяг реалізованого пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, обчислений за формулою, визначеною пунктом 232.3 статті 232 Податкового кодексу України (далі — Кодекс). У формулі враховуються обсяги пального:
- за отриманими та виданими платником акцизними накладними, розрахунками коригування, зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних;
- ввезеного платником на митну територію України, що підтверджено оформленими належним чином митними деклараціями;
- за оформленими та зареєстрованими в системі електронного адміністрування реалізації пального заявками на поповнення обсягу залишку пального та розрахунків коригування до них;
- втраченого як в межах, так і понад встановлені норми втрат;
- зазначені в акті інвентаризації обсягів залишку пального станом на початок дня 1 березня 2016 року, поданому до контролюючого органу згідно з пунктом 9 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Можливість окремого врахування у вказаній формулі виявлених надлишків пального (зокрема, у зв’язку з можливими похибками приладів постачальника або покупця, дефектністю ємності тощо) Кодексом передбачена у вигляді подання заявки на поповнення обсягу залишку пального.
При відвантаженні (в т. ч. з метою власного споживання) виявлених надлишків пального, отримання яких не підтверджено акцизною накладною, зареєстрованою в Єдиному реєстрі акцизних накладних, суб’єкту господарювання відповідно до пункту 231.6 статті 231 Кодексу до реєстрації акцизної накладної на ці обсяги пального необхідно:
- перерахувати до бюджету суму коштів у розмірі акцизного податку за відповідний обсяг пального, самостійно розрахованого за ставками, передбаченими підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу;
- зареєструвати заявку на поповнення обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального.
Звертаємо увагу, що у разі порушення порядку реєстрації акцизної накладної статтею 120 2 Кодексу передбачено штрафні санкції:
- за порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних / розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних — від 2 до 40 відс. суми акцизного податку залежно від терміну затримки такої реєстрації;
- за відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації акцизної накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов’язаний скласти акцизну накладну / розрахунок коригування, — 50 відс. суми акцизного податку.