Поезія “Не сплять відлюдники в глухих монастирях…”
Не сплять відлюдники в глухих монастирях
…Ледь чути стерплі переклички, мовки-плачі…
І непострижені повзуть до бритваря
З надією не вийти, а лежачим
Дозволити себе віднести в тінь,
І мо́лоді співати над тікаючим.
Життя пригадується вибухом і його
Свідомість замовчати просить, ох-хо-хо…
І не лише по монастирях печуться відлюдники.
Багатьом квартири, офіси — мов будки,
Де собаки заганяються, і ввечері
Нічна тиша — друг єдиний і щебечний.
І вірш — їм, що на них чекають різні люди
Й погомоніти, й розповісти підзабуте:
Ми — суди́ни одне одному, заку́тки…
24.08.2021 р.
Київський поет Євгеній Юхниця
Щодня о 12:00 нове на сайтi
http://www.poetryclub.com.ua/
Надсилайте свої рiзноманiтнi твори!
Продаж книг поета Є. Юхниці