Лист ДПСУ від 16.11.2021 р. № 25862/6/99-00-04-03-03-06 “Щодо оподаткування відшкодованих працівнику фермерського господарства витрат на відрядження”

Державна податкова служба Україна, відповідно до ст. 19¹ Податкового кодексу України (далі — Кодекс), розглянула звернення від 05.10.2021 № 216, яке надійшло листом Міністерства фінансів України від 18.10.2021 № 11220-04-10/31437 щодо оподаткування відшкодованих працівнику фермерського господарства витрат на відрядження, та в межах компетенції повідомляє.

Правовий статус фермерських господарств, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов’язки їх учасників визначено Законом України від 19 червня 2003 року № 973-IV “Про фермерське господарство”.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є, зокрема, фізична особа — резидент, який отримує доходи з джерелом їх походження в Україні.

Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема кошти, отримані ним на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 Кодексу (пп. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Відповідно до пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу не є доходом платника податку — фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах зі своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме: на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.

Зазначені в абзаці другому цього підпункту витрати не є об’єктом оподаткування цим податком лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

При цьому будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.

До оподатковуваного доходу не включаються також витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон — не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.

Враховуючи викладене, кошти, отримані платником податку — фізичною особою на відрядження, не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за умови дотримання таким платником вимог, визначених п. 170.9 ст. 170 Кодексу.

Одночасно зауважуємо, що з питання віднесення членів фермерського господарства до членів керівного органу ви можете звернутися до Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Директор Департаменту податкового адміністрування
Максим КРИШТОПА

Лист має інформаційний характер.
Заголовок та виділення по тексту — редакційні.

#відрядження, #фермери, #податки