Застосування РРО: відповіді на поширені запитання

29 грудня на прохання Спілки українських підприємців фахівці Державної податкової служби України провели онлайн­зустріч з представниками бізнесу для обговорення проб­лемних аспектів застосування РРО та ПРРО з 1 січня 2022 року. На запитання учасників СУП відповідав Роман Добрянський, заступник начальника управління фактичних перевірок департаменту податкового аудиту ДПС України. До вашої уваги — деякі з них.

Чи правильно розуміємо, що у разі надання будь-яких послуг, які оплачено через систему дистанційного обслуговування, РРО та ПРРО застосовувати не потрібно, а у перевіряльників не має бути жодних запитань?

Податкова вважає, що надавач послуг, який використовує сервіси переказу коштів, справді звільнений від застосування РРО та ПРРО. Тобто сервіси на кшталт LiqPay підпадають під дію п. 14 ст. 9 Закону № 265.

ФОПи 2 та 3 груп мають підтвердити доходи. Чи достатньо для цього надати контролюючим органам виписки з LiqPay з підтвердженням отримання доходів або потрібні якісь ще додаткові документи?

Це мають бути саме виписки про рух коштів на рахунку в банку — цього абсолютно достатньо, щоб підтвердити доходи.

Чи правильно розуміємо, що ФОПи 2 та 3 груп не зобов’язані суворо виконувати вимогу до наявності документів на товари, які вони продають з використанням РРО або ПРРО. До прикладу, придбані на гуртових ринках з подальшою реалізацією через інтернет?

З-поміж ФОПів 2 та 3 груп є торгівці ризикованими групами товарів. У них мають бути документи, що підтверджують походження товарів та їх облік. А ФОПи 2 і 3 груп, які не торгують ризикованими товарами та не є платниками ПДВ, повинні лише підтвердити право власності на ті товари, які вони реалізують. І це більше запитання не до податкової, а до захисту прав споживачів, бо регулювання цього не окреслено нормами саме податкового законодавства.

Чи можуть роздрібні магазини — ФОПи 2 і 3 груп робити наприкінці дня виїмку неповної суми з каси РРО або ПРРО (залишати суму на розмін)? Чи не є це порушенням?

Фізичні особи не зобов’язані здавати торговий виторг до банківської установи, позаяк він — їхній чистий дохід, який вони отримали й провели через РРО. А ось яку частину вилучати — ця їх особисте рішення. Наприкінці робочого дня вони мають здати звіт — більше обов’язків немає.

Що робити у разі післяплати? Що має зазначити продавець у фіскальному чеку в обов’язковій графі “Форма оплати”, адже вона йому невідома (готівка/безготівка). Навіщо взагалі це графа, чи можна її вилучити з обов’язкових для РРО або ПРРО в режимі “дистанційна торгівля”?

У будь-якому разі ви отримуєте кошти в безготівковій формі з одного рахунка, спеціально відкритого небанківською фінансовою установою. Така операція фіскалізації не підлягає. Якщо це післяплата у відділенні вашого парт­нера, який здійснює доставку, то фіскальний чек має вручити він. Продавець товару ці кошти фіскалізувати не повинен.

Щодо цього за результатами зустрічі пресслужба ДПС України окремо випустила офіційне роз’яснення: “Якщо клієнт замовив товар в інтернет-магазині та не здійснював передоплату за замовлений товар, а доставка товару здійснюється службою доставки на підставі договору, відповідно до якого товар передається такій службі для доставки покупцю, то у такому випадку РРО та/або ПРРО застосовується службою доставки безпосередньо при отриманні нею коштів як оплати за товар та передачу товару покупцю. Продавець зобов’язаний вкласти у посилку видаткову накладну або інший супровідний документ, який буде свідчити про походження товару”.

За матеріалами Спілки українських підприємців

#РРО, #каса, #розрахунки